Дачі. Дачні ділянки. Садові товариства. Законодавство про дачі

03.12.2020 | Автор: Лифлянчик Станислав Игоревич
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Дачі. Дачні ділянки. Садові товариства. Законодавство про дачі - d944837421caa7e8473a19ea90697679_5fc5005d0b9fd.jpg

Зміст:

Чи знаєте ви, що спільного між Петром І і дачами? Ні. Він не любив копатися на грядках і вирощувати груші. Справа в тому, що царські придворні постійно проживали в Москві. Але, як відомо, Петро вирішив побудувати нову столицю Росії на Ниві. Будувалася вона під його особистим і чуйним контролем, а тому досить часто й подовгу царю і його придворним доводилося жити там, в районі сучасного Санкт-Петербурга. Але де їм проживати, якщо будинок в Москві, а міста Петербург ще не існує? Не в наметах ж таким шановним панам жити. І ось виникла у царя ідея - створити, так би мовити, поселення для знаті і роздати кожному такому «відрядженому» по земельній ділянці для будівництва житла. Таке тимчасове житло відразу прирекли в народі «дачами» (від слова «дати»). У такому вигляді вони проіснували досить довго. Однак з часом почали зазнавати трансформацій. Наприклад, в 19 столітті дачі стали елементом розкоші і показником великого достатку в родині. Вважалося дуже престижним мати, крім будинку або квартири в місті, ще й садибний будинок недалеко від міста, в якому-небудь мальовничому куточку.

За часів СРСР дачі перестали бути розкішними угіддями з капітальними будівлями, мисливськими господарствами, стайнями, слугами і іншими «надлишками буржуазного минулого». Даний вид володінь перетворився в бонус для радянського громадянина до його квартири. Він був заміським будинком для тимчасового проживання з цілим рядом обмежень за розміром земельної ділянки, проекту забудови і призначенням для використання. За фактом дача була ділянкою розміром від 4 до 6 соток, з невеликим будиночком без опалення і санітарних умов всередині. Ділянки розташовувалися на спеціально відведеній території та були частиною садових товариств, які мали свою систему управління через збори членів товариства.

В ті часи покупка дачі радянським громадянином - була рідкістю, і могла викликати питання у «невсипущого ока» комітету державної безпеки (мовляв, де гроші взяв на таке?). Дачі частіше отримували від підприємства, на якому працювали, але при цьому потрібно було обов'язково сплатити вступний внесок у відповідне товариство.

Сьогодні в Україні з дачними володіннями все трохи інакше, про що ми і поговоримо нижче.

  1. Статус дачних ділянок і будинків в сучасній Україні;
  2. Закон про дачні будинки і дачні ділянки;
  3. Закон про прописку на дачі 2020;
  4. Новий закон про будівництво на дачній ділянці.

Статус дачних ділянок і будинків в сучасній Україні

Після розпаду СРСР і отримання Україною незалежності, дачні товариства ще довго перебували в такому ж статусі і становищі як при СРСР, хоча їх і перестали видавати громадянам на підприємствах. Тепер їх можна було тільки придбати в іншого громадянина за гроші, і на той момент досить невеликі. Крім того, як відомо, одночасно з оголошенням Україною незалежності, в цивільному праві виникло поняття приватної власності на рухоме і нерухоме майно. До нерухомого були віднесені і дачні (садові) ділянки з будиночками в садових товариствах, після чого почався бум приватизацій дачних земельних ділянок.

До початку 2000х років дачі не користувалися великим попитом на ринку, вони часто стояли закинутими, забудова майже не проводилася, територія простоювала, а садові будинки служили складом для старих речей. Зрідка «міські господарі» приїжджали туди на шашлики і трохи приводили в порядок своє приватне домоволодіння. Садівниче дозвілля у громадян не викликало захоплення. Але після 2004 року ситуація дещо змінилася. Люди стали все частіше купувати дачі, будувати на їх місці будинки з усіма зручностями і навіть переїжджати в них жити. Дача перестала бути тягарем і знову ставала елементом розкоші. Почала зростати в ціні.

Юридично на даний момент дача - це садовий будинок з присадибною ділянкою, з призначенням та порядком забудови, які встановлюються діючими державними будівельними нормами (ДБН Б.2.2-12: 2019). На цих ділянках дозволяється будувати житлові будинки не вище трьох поверхів і здійснювати в них реєстрацію постійного місця проживання громадян. Реєстрація права власності на такі дачні будиночки здійснюється в спрощеному порядку.

Користуйтеся консультацією: Земля в спадок і як оформити право власності на пай

Закон про дачні будинки і дачні ділянки і закон про прописку на дачі 2020

Як такого профільного закону про дачі не існує. Фактично на даний момент правовідносини в дачних товариствах регулюються Законом України «Про кооперацію», підзаконними нормативними актами, судовою практикою, і будуть ними регулюватися до прийняття Верховною Радою України відповідного спеціального закону.

В мережі Інтернет люди часто шукають нормативні акти по «дачному аспекту», запитуючи «дачний кодекс 2020», «новий дачний кодекс», «закон про будівлі на дачній ділянці», «дачні ділянки закон», «нові закони про дачні ділянки» і т.п., однак, таких документів вони не знаходять, тому що законодавець ще не визначився з вектором розвитку даних правовідносин і питання залишилося «підвішеним в повітрі». Така ситуація призвела до певного колапсу в садових товариствах, оскільки модель їх самоврядування морально застаріла і не може бути застосована в сучасному українському суспільстві. У Верховну Раду України неодноразово подавалися законопроекти «Про дачні товариства», проте до цих пір жодному з них не було приділено достатньо уваги.

Можна тільки сподіватися, що у народних депутатів таки «дійдуть руки» до садових товариств і ми отримаємо новий закон про дачні ділянки, який зможе вирішити масу проблем садівників.

Закон про прописку на дачі 2020

Що стосується прописки, а точніше реєстрації постійного місця проживання в дачному будинку, то це питання регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а також усталеною судовою практикою судів вищих інстанцій. Резюмуючи зміст даних норм, зазначу, що реєстрація за адресою житла фізичної особи, зокрема, садового будинку, можлива і повністю узгоджується зі статтями 6, 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Головною умовою для такої реєстрації має бути придатний для постійного проживання стан садового будинку в розумінні діючих ДБН Б.2.2-12: 2019.

Користуйтеся консультацією: Проблеми, що виникають при оформленні спадщини на земельну ділянку

Новий закон про будівництво на дачній ділянці

Під «новим законом про будівництво на дачних ділянках» люди, як правило, розуміють нові Державні будівельні норми Б.2.2-12: 2019, які вступили в силу в 2019 році. Ці норми встановлюють основні правила містобудування, в тому числі в них були дані чіткі визначення і чіткі норми будівництва дачних садових будинків, зокрема

  • Мінімальні розміри ділянок під забудову;
  • Мінімальні відстані між сусідніми будівлями;
  • Поверховість;
  • Розмір і характеристики можливої огорожі;
  • Порядок розміщення господарських будівель на ділянці

Дані норми юридично врегулювали досить важливі аспекти будівництва в дачних селищах і виключили можливість хаотичної забудови, яка може порушувати права сусідів (наприклад: будівництво споруд впритул до межі або, коли власник ділянки будував багатоповерховий будинок замість садового будинку). Проте одна справа - норми права і впорядковане містобудування, а інша справа - їх застосування. Ну, по-перше, не треба забувати, що до 2019 року українці активно будували свої заміські угіддя, і кожен робив це на свій власний розсуд. Зносити ці споруди вже ніхто не буде, тим більше, що більшість з них введено в експлуатацію і визнані державою законними. Ну, а по-друге, звичка самовільно побудувати на свій власний розсуд по «кустарному» проекту, а потім думати, як же тепер це все оформити - це наша стара, добра, українська традиція.

Відсутність спеціального закону про дачні товариства, а також відсутність громадянської свідомості населення в питанні управління товариствами, поки залишає бажати кращого в частині розвитку такого явища як дачі. Але сучасний світ швидко змінюється і все у нас буде добре.

На сьогоднішній день основні будівельні норми щодо забудови дачних ділянок:

  • поверховість будинків в межах територій садової забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди (в сільських населених пунктах - 1-3 поверхи);
  • граничний розмір площі земельних ділянок, наданих громадянам для нового житлового будівництва, повинен становити не менше 150 м2 для блокової забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови;
  • для нової садибної та дачної забудови відстань від границі слід встановлювати не менше 3 м;
  • в умовах реконструкції допускається зменшувати відступ від червоних ліній до будівель і споруд з урахуванням сформованої забудови;
  • висота огороджень повинна бути не більше 2,0 м на кордоні сусідніх земельних ділянок і не більше 2,5 м на кордоні з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій;
  • в разі влаштування пасіки на земельній ділянці, паркан навколо пасіки в напрямку вильоту бджіл повинен бути суцільний (дерев'яний, залізний) або живою огорожею заввишки не менше 2 м;
  • гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки;
  • на території існуючої дачних і садових забудов використання садових або дачних ділянок для створення об'єктів торгівлі, побуту допускається за умови: відповідності площі земельної ділянки показникам відповідно до таблиці 6.8 ДБН Б.2.2-12: 2019, забезпечення проїзду до ділянки і влаштування інженерного обладнання.

Якщо Вам необхідна консультація професіонала, пропонуємо скористатися послугою "Тендер на юридичну допомогу" від юридичного порталу Протокол.

Автор консультації: адвокат Станіслав Ліфлянчік

Джерело: юридичний ресурс Протокол

4269
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0