Чи має кредитор чекати, доки спадкоємці оформлять спадщину?

Після смерті боржника кредитор має шість місяців, щоб заявити вимоги до спадкоємців. Спірним залишається момент початку перебігу цього строку: від оформлення спадщини чи від обізнаності про її прийняття.

Строк для вимог

За загальним правилом кредитор спадкодавця має пред’явити вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання ним свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна, незалежно від настання строку вимоги. Такий порядок передбачений ст. 1281 ЦК.

Ця норма була змінена у 2018 році Законом від 03.07.2018 № 2478-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Зокрема, строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців було скорочено з одного року до шести місяців.

Одночасно було уточнено обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Відповідно до ст. 1297 ЦК України такий обов’язок стосується не лише нерухомого майна, а й майнових прав, обтяженого майна та іншого майна, щодо якого здійснюється державна реєстрація.

Однак дотепер зберігається спірне тлумачення цих норм. Зокрема ЦК не встановлює присічного строку для звернення спадкоємця за оформленням спадкових прав. Також не визначено, отримання свідоцтва на яке саме спадкове майно має значення для відліку строку пред’явлення вимог кредитором: на все майно, його частину чи майно, пов’язане з борговими зобов’язаннями спадкодавця.

Оскільки ст. 1297 ЦК не встановлює строку для отримання свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці, які успадкували борги, можуть не отримувати свідоцтво та у такий спосіб ускладнювати пред’явлення кредитором вимоги про повернення боргу.

У більшості випадків кредитори звертаються з вимогою до спадкоємців, не очікуючи отримання ними свідоцтва про право на спадщину. Тобто якщо спадкоємець повідомив кредитора про прийняття спадщини, але не отримав свідоцтво, саме неоформлення спадкових прав не завжди перешкоджає кредитору у поданні вимоги про повернення боргу.

Читайте статтю: Виконання спадкоємцями обов'язків перед кредиторами спадкодавця: практичний підхід

Порядок пред’явлення

Частина перша ст. 1281 ЦК встановлює обов’язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Зі свого боку кредитор зобов’язаний пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання ним свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Це передбачено ч. 2 ст. 1281 ЦК.

Згідно з ч. 3 ст. 1281 ЦК, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги протягом шести місяців з дня, коли дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва.

Таким чином, ч. 2 ст. 1281 ЦК застосовується до випадків, коли кредитору відомо про прийняття спадщини та одержання спадкоємцем свідоцтва. Натомість ч. 3 цієї статті визначає порядок пред’явлення вимог, якщо кредитор не знав про такі обставини.

У своїй практиці Верховний Суд звертав увагу (постанова від 05.10.2022 у справі № 755/7730/16), що для правильного вирішення спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам необхідно встановлювати, чи пред’явив кредитор вимогу у строки, визначені ч. 2 і 3 ст. 1281 ЦК. У разі пропуску цих строків, відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК, кредитор позбавляється права вимоги.

Також суд має визначити коло спадкоємців, які прийняли спадщину, перевірити дійсний розмір вимог кредитора станом на день смерті боржника, а у разі доведеності вимог — встановити обсяг спадкового майна та його вартість. Саме ці обставини визначають межі відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця відповідно до ст. 1282 ЦК.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2024 у справі № 638/1046/14-ц звернула увагу, що під час вирішення спорів про стягнення заборгованості з вимог кредитора до спадкоємців боржника суди насамперед мають встановити, чи пред’явив кредитор вимогу у строки, визначені ч. 2 і 3 ст. 1281 ЦК. Тобто суд має з’ясувати, чи вчинив кредитор необхідні дії у матеріальних відносинах.

Читайте статтю: Неоформлення прийнятої спадщини не дає права претендувати на неї спадкоємцю наступної черги – суддя ВС Ольга Ступак

Свідоцтво на частину

Проте судова практика щодо встановлення початку перебігу строку пред’явлення вимог кредитором спадкодавця залишається неоднозначною.

Так, у справі № 175/1976/23 кредитор вважав, що суди не встановили дійсний початок перебігу строку пред’явлення вимог до спадкоємців боржника з урахуванням того, що спадкоємиця отримала свідоцтво про право на спадщину лише на частину спадкового майна.

Заявник вказував, що спадщина не може бути прийнята з умовою чи застереженням, а спадкоємець не має права прийняти одну частину спадщини й відмовитися від іншої. Оскільки відповідачка не отримала свідоцтво про право на спадщину на інше спадкове майно, зокрема будинок, переданий в іпотеку, банк вважав, що строк, встановлений ст. 1281 ЦК, ним не пропущено.

Верховний Суд із такими доводами не погодився. Касаційна інстанція наголосила (постанова від 08.10.2025), що строк пред’явлення вимог до спадкоємця почав відраховуватися з дня отримання відповідачкою свідоцтва про право на спадщину на частину майна. Доводи банку про те, що строк не пропущено через неотримання свідоцтва на все спадкове майно, зокрема майно, передане в іпотеку, суд визнав безпідставними.

У цьому контексті Верховний Суд виходив із того, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Отже, з наведеного рішення можна дійти висновку, що отримання свідоцтва на будь-яку частину спадкового майна може мати значення для початку перебігу строку пред’явлення вимог кредитором.

Вимоги до видачі

Разом з тим у постанові від 01.04.2026 у справі № 524/6075/22 Верховний Суд погодився, що кредитор не пропустив строк, визначений ч. 2 і 3 ст. 1281 ЦК. У цій справі на час пред’явлення позивачем претензії кредитора у спадковій справі після померлого боржника свідоцтва про право на спадщину його спадкоємцям нотаріус не видавав.

В аналогічній за змістом справі № 344/16809/24, коли кредитор дізнався про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він повідомив спадкоємця про вимогу сплати заборгованості листами, а пізніше звернувся із зустрічним позовом про стягнення заборгованості. Верховний Суд відзначив (постанова від 18.02.2026), що кредитор пред’явив вимогу до спадкоємця у межах шестимісячного строку, встановленого ст. 1281 ЦК. При цьому суд окремо зазначив, що строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців є преклюзивним і не є строком позовної давності, передбаченим ст. 267 ЦК. І такий висновок відповідає позиції Великої Палати, викладеній у постанові від 17.04.2018 у справі № 522/407/15-ц.

Обізнаність кредитора

Натомість у справі № 932/4622/22, яку Верховний Суд розглянув у постанові від 01.04.2026, суд наголосив, що посилання банку на неотримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину є неспроможними, оскільки відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У цій справі кредитор дізнався про відкриття спадщини після отримання засобами поштового зв’язку копії апеляційної скарги спадкоємця у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суди визнали такий спосіб повідомлення кредитора таким, що відповідає вимогам закону.

Банк наполягав, що суди неправильно обрахували строк, визначений ст. 1281 ЦК. На його переконання, перебіг цього строку не почався, оскільки спадкоємець не отримав свідоцтво про право на спадщину. Відтак банк вважав, що відсутні підстави для припинення боргових зобов’язань. Також кредитор зазначав, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили поняття «відкриття спадщини» та «одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину», а тому неправильно визначили початок перебігу шестимісячного строку для пред’явлення вимог до спадкоємця.

Втім Верховний Суд дійшов висновку, що перебіг шестимісячного строку у спірних правовідносинах розпочався з дня, коли банку стало відомо про відкриття спадщини, тобто з дня ознайомлення зі змістом апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами.

Слід зазначити, що фактичні обставини у наведених справах, які перебували на розгляді у Верховному Суді, мали місце після законодавчих змін 2018 року щодо оформлення спадщини як умови для початку відліку строку пред’явлення вимог кредитором до спадкоємців.

Таке неоднозначне тлумачення судами норм права вказує на необхідність визначення єдиної правової позиції у справах щодо спадкування боргових зобов’язань. Це сприятиме запобіганню порушенню прав учасників таких правовідносин, а також формуванню чіткого і зрозумілого підходу в судовій практиці.

Автор статті: Вікторія Сандулєєва, член Ради Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу