Втеча мобілізованого перед присягою не рятує від позбавлення волі за дезертирство

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя виніс вирок місцевому мешканцю за дезертирство в умовах воєнного стану. Чоловік, якого мобілізували до лав Національної гвардії, втік прямо під час посадки в автобус і переховувався понад три місяці. У суді він запевняв, що не вважає себе військовим, проте суддя вирішив інакше.

Аналізуйте судовий акт: Обов`язковою ознакою дезертирства (ст.408 КК України), що відрізняє його від самовільного залишення служби (ст.407 КК України) є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від служби не тимчасово, а взагалі, назавжди. (ВС ККС, справа №297/2178/21 від 01.12.2022 р.)

Втеча біля автобуса: обставини справи

Події розгорнулися влітку 2025 року. 3 липня Чоловік був доставлений поліцією до ТЦК, де пройшов ВЛК і був визнаний придатним. Того ж дня його мобілізували та відправили до військової частини Нацгвардії у Запоріжжі.

За свідченнями свідків-військовослужбовців, чоловік поводився агресивно, відмовлявся надавати дані та заявляв, що не хоче служити. Близько 18:00, коли новобранців почали завантажувати в автобус для відправки до пункту тимчасової дислокації, чоловік скористався моментом і просто втік.

Знайти його змогли лише 16 жовтня 2025 року — під час обшуку в його квартирі співробітники поліції буквально зламали двері тамбура, щоб затримати втікача.

Читайте статтю: Закриття кримінальних справ щодо військовослужбовців, які вчинили СЗЧ та дезертирство: судова практика (ч. 5 ст. 401 КК України)

Головний аргумент захисту: «Присяги не було»

У суді обвинувачений своєї провини не визнав. Його основна лінія захисту базувалася на тому, що мобілізація нібито була незаконною, а він сам не набув статусу військовослужбовця.

«Я не проходив ВЛК, документи не підписував, зброю не отримував. Головне — я не складав військову присягу на вірність українському народу. Тому я не вважав себе солдатом і просто пішов додому», - заявив підсудний.

Суд пояснив, що таке мобілізація

Суддя детально проаналізував законодавство і відкинув аргументи захисту. Згідно із Законом «Про військовий обов'язок і військову службу», початком служби для мобілізованих є день відправлення у військову частину з ТЦК, а не день складання присяги.

Присяга — це урочистий ритуал, але юридично людина стає військовослужбовцем у момент зарахування до списків частини. Оскільки наказ про зарахування підозрюваного до списків НГУ був виданий 3 липня, з цього моменту він став суб'єктом військового злочину.

Вирок суду

Чоловіка визнали винним у дезертирстві (ч. 4 ст. 408 КК України). Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Суд підкреслив: незгода з порядком мобілізації не дає права на дезертирство.

Будь-які дії ТЦК чи накази командування слід оскаржувати в судовому порядку, а не шляхом втечі, особливо в умовах воєнного стану

Джерело : ТСН