43 запити та приватний інтерес: як рішення РАУ змінює правила подання адвокатських запитів

Адвокатський запит довгий час вважався непорушним інструментом збору доказів, проте остання практика Ради адвокатів України свідчить про перегляд правил і початок боротьби зі зловживаннями у цій сфері. У травні 2026 року адвокатська спільнота зіткнулася з новими акцентами у практиці застосування інституту адвокатського запиту. 2 квітня 2026 року Рада адвокатів України надала офіційне роз’яснення щодо адвокатських запитів, викладене у рішенні № 15.

Приводом для роз’яснення РАУ став кейс адвоката, який направив 43 системні запити до комунального підприємства, посилаючись на представництво інтересів Ради адвокатів області. Водночас органи адвокатського самоврядування повідомили про відсутність будь-яких договірних відносин із цим адвокатом.

Ухвалене роз’яснення сформувало три ключові критерії правомірного використання адвокатського запиту:

• наявність реальних договірних відносин із клієнтом,
• відсутність приватного інтересу адвоката,
• врахування спеціальних режимів доступу до інформації, які мають пріоритет у відповідних правовідносинах.

Таким чином, рішення має значення не лише для врегулювання конкретного спору, а й для формування єдиної практики використання адвокатських запитів.

Читайте статтю: Електронний адвокатський запит: чи законно вимагати письмового засвідчення копії ордера та свідоцтва

Чи можна подавати запит без договору про надання правничої допомоги?

Рада адвокатів України підтвердила зв’язок між правом на адвокатський запит та фактом надання правничої допомоги конкретному клієнту.

У роз’ясненні наголошено, що попри відсутність законодавчої вимоги додавати копії договору до адвокатського запиту, сам договір про надання правничої допомоги має фактично існувати на момент звернення адвоката.

РАУ також звернула увагу на юридичні наслідки порушення цієї вимоги. Зокрема, посилання в запиті на ордер, виданий на підставі неіснуючого або непідписаного договору, розцінюється як недобросовісне користування професійними правами адвоката.

У Раді підкреслили, що адвокат не має «абстрактного» права на отримання інформації. Таке право є похідним від волевиявлення клієнта та реалізується виключно в межах надання правничої допомоги.

Читайте статтю: Адвокатський запит: підготовлено методичні рекомендації

Заборона використання запитів в приватних інтересах

Під час розгляду справи про 43 запити адвоката, були встановлені обставини, які свідчать про потенційне зловживання інститутом адвокатського запиту. Зокрема, запити нібито в інтересах Ради адвокатів щодо отримання інформації про оренду приміщення супроводжувалися поданням заяви на оренду того ж приміщення від дружини адвоката.

РАУ наголосила, що використання професійних гарантій адвокатської діяльності для задоволення особистих або пов’язаних приватних інтересів є неприпустимим.

Адвокатський запит є інструментом забезпечення надання правничої допомоги клієнту, а не засобом отримання інформації для власних потреб чи потреб третіх осіб.

Таким чином, запити, спрямовані на досягнення приватного інтересу під виглядом професійної діяльності, відтепер розцінюються як порушення цільового призначення адвокатського запиту та можуть мати дисциплінарні наслідки.

Користуйтеся консультацією: ФОП не відповів на адвокатський запит: стратити не можна помилувати

Дисциплінарна відповідальність за ненадання відповіді

Рада адвокатів України також пояснила підходи до дисциплінарної відповідальності у випадках ненадання відповіді на адвокатський запит.

Зокрема, було поставлено питання: чи може адвокат, який представляє підприємство — адресата запиту, нести дисциплінарну відповідальність за відмову надати відповідь на запит іншого адвоката. РАУ наголосила, що сама по собі відмова або ненадання відповіді не є автоматичною підставою для дисциплінарного провадження.

У роз’ясненні підкреслено, що за порушення права на інформацію законодавством передбачена спеціальна адміністративна відповідальність за статтею 212-3 КУпАП. Відтак дисциплінарні органи адвокатського самоврядування не повинні підміняти суд при розгляді питань, які належать до адміністративної юрисдикції.

Окрему увагу РАУ приділила ситуаціям, коли доступ до інформації може бути обмежений з огляду на вимоги безпеки або кримінального процесу. Зокрема, в умовах воєнного стану адвокат — представник підприємства може обґрунтовано відмовити у наданні інформації, якщо вона стосується об’єктів цивільного захисту (зокрема укриттів) або є предметом перевірки спеціальних служб.

Якщо відповідні відомості можуть містити ознаки кримінального правопорушення, порядок доступу до них регулюється нормами Кримінального процесуального кодексу, зокрема статтею 222 КПК України про нерозголошення даних досудового розслідування, а не загальними положеннями щодо адвокатського запиту.

Очікується, що зазначений підхід стане основою подальшої дисциплінарної практики Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де ключовими критеріями оцінки поведінки адвоката виступатимуть добросовісність, наявність належної правової підстави для запиту та відсутність конфлікту інтересів між професійними обов’язками і приватною вигодою.

Відтепер кожен адвокатський запит повинен ґрунтуватися на належній правовій підставі — реально існуючому договорі про надання правничої допомоги. Наявність такого договору має бути підтверджуваною, що унеможливлює використання ордера як формального інструменту без фактичних договірних відносин із клієнтом.