Досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення першому фігуранту про підозру у вчиненні злочину, навіть якщо іншим підозрюваним про таку повідомлено пізніше. (ВС ККС у справі №363/4797/19 від 05.08.2025 р.)

Фабула судового акту: Кримінальне провадження щодо трьох обвинувачених було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК. Ухвалою апеляційного суду вищевказану ухвалу суду залишено без змін.

Проте сторона обвинувачення подала касаційну скаргу, вважаючи що строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні пропущені не були. На думку прокурору - суди попередніх інстанцій неправильно застосували п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки підстави для закриття кримінального провадження мають перевірятися щодо кожного із обвинувачених, з урахуванням повідомлення кожній особі про підозру, і лише після підтвердження закінчення строку досудового розслідування щодо кожного обвинуваченого після повідомлення їм про підозру суд закриває провадження щодо особи на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Як встановили суди попередніх інстанцій 10 липня 2019 року у первинному кримінальному провадженні першому фігуранту злочину було повідомлено про підозру. 10 вересня 2019 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 10 жовтня 2019 року.

Вже 27 та 28 вересня було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення іншим підозрюваним - відповідно.

Кінцевою датою строку досудового розслідування все ж було 10 жовтня 2019 року.

09 жовтня підозрюваним та їхнім захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог ст. 290 КПК відкрито матеріали кримінального провадження, ознайомлення з якими стороною захисту відбувалося у період із 11 жовтня по 24 жовтня 2019 року.

Отже, стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення за 1 день до спливу строку досудового розслідування.

Відповідно - обвинувальний акт щодо трьох осіб складений та затверджений 29 жовтня 2019 року, а згідно з штемпелем на супровідному листі - отриманий місцевим судом лише 11 листопада 2019 року.

Саме тому суди першої та другої інстанції - з врахуванням того, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалися троє підозрюваних не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи і строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК, закінчився, ухвалили та підтримали рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

І ВС ККС підтримав доводи судів. ВС зазначив:

Положеннями ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Отже у цій справі:

Як убачається із матеріалів кримінального провадження - перше повідомлення про підозру особі відбулося 10 липня 2019 року, тобто за загальними правилами, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування закінчувався 10 вересня 2019 року, який надалі був продовжений постановою керівника місцевої прокуратури до 3-х місяців, а саме до 10 жовтня 2019 року.

Пізніше було повідомлено про підозру іншим двом. Тож підозри у дати їх здійснення у виділеному провадженні не змінилися, як і строки досудового розслідування, які продовжили свій перебіг. Строк досудового розслідування теж не продовжування прокурором.

При цьому стороною обвинувачення ані в судах першої та апеляційної інстанцій, ані в касаційній скарзі не ставилися під сумнів встановлені місцевим та апеляційним судами на підставі копій документів, наданих стороною захисту, та відомостей, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, дати вчинення процесуальних дій як відправних точок, які відіграли ключову роль для правильного обчислення перебігу та спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Аналізуйте судовий акт: Право обрати ту чи іншу форму закінчення досудового розслідування належить до виключних повноважень прокурора в кримінальному провадженні (ВС ККС № 757/17760/22-К від 18.07.2023 р.);

З самого початку досудового розслідування кваліфікація діянь особи є попередньою, тому внесення даних до ЄРДР із завищеною кваліфікацією не є однозначним порушенням КПК (ВС ККС №303/1425/18 від 15.10.2024 р.);

Якщо потерпілий вказує на конкретну особу, орган досудового розслідування має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення та про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи. (ВС ККС №552/6926/23 від 05.06.2025 р.);

У разі закриття кримінального провадження (навіть з нереабілітуючих підстав) витрати на проведення експертизи ініційованої органом досудового розслідування - покладаються на рахунок держави. (ВС ККС №712/1678/18 від 16.07.2025 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 363/4797/19

провадження № 51-5284км24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Цак-кар Мартунінського району Республіки Вірменії, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чімкент Республіки Казахстан, громадянина України, жителя АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року кримінальне провадження № 12019100010008339 від 02 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї

У касаційній скарзі прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вважає, що строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стороною обвинувачення пропущені не були. На його думку, суди попередніх інстанцій неправильно застосували п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки підстави для закриття кримінального провадження мають перевірятися щодо кожного із обвинувачених, з урахуванням повідомлення кожній особі про підозру, і лише після підтвердження закінчення строку досудового розслідування щодо кожного обвинуваченого після повідомлення їм про підозру суд закриває провадження щодо особи на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки тому, що строк досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про підозру не перевищував двомісячного строку, визначеного ст. 219 КПК, а з урахуванням того, що 09 жовтня 2019 року стороні захисту в порядку ст. 290 КПК повідомлено про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування, направлення обвинувального акта до суду 11 листопада 2019 року відбулося в межах двомісячного строку з дня повідомлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про підозру. Вказує на те, що ухвали місцевого та апеляційного судів не відповідають вимогам статей 370, 372 та 419 КПК відповідно.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та представник Пірнівської сільської ради надіслали до Суду заперечення, в яких вказують, що оскаржувані судові рішення є законними, а тому просять залишити їх без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити, а захисник заперечувала доводи касаційної скарги та просила відмовити у її задоволенні.

Мотиви Суду

Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов висновку про таке.

Положеннями ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як встановили суди попередніх інстанцій і не заперечується прокурором у касаційній скарзі, 10 липня 2019 року у первинному кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР під № 12018100010007979, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, частинами 4, 5 ст. 191; частинами 1, 2 ст. 366 КК, яку згодом двічі змінено: (1) 19 липня 2019 року - за ч. 5 ст. 27, частинами 3, 4, 5 ст. 191; частинами 1, 2 ст. 366 КК; (2) 30 вересня 2019 року - за ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК.

10 вересня 2019 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100010007979 продовжено до трьох місяців, а саме до 10 жовтня 2019 року.

27 та 28 вересня було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відповідно.

Кінцевою датою строку досудового розслідування є 10 жовтня 2019 року.

02 жовтня 2019 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_11 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були виділені із матеріалів кримінального провадження № 12018100010007979 в окреме провадження, якому присвоєно № 12019100010008339.

09 жовтня 2019 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їхнім захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог ст. 290 КПК відкрито матеріали кримінального провадження, ознайомлення з якими стороною захисту відбувалося у період із 11 жовтня по 24 жовтня 2019 року.

Отже, стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення за 1 день до спливу строку досудового розслідування.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складений та затверджений 29 жовтня 2019 року, однак згідно з штемпелем на супровідному листі Київської місцевої прокуратури № 1 отриманий місцевим судом 11 листопада 2019 року.

З врахуванням того, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи і строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК, закінчився, суд першої інстанції ухвалив рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Апеляційний суд під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку перевірив усі доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, визнав висновки місцевого суду обґрунтованими, не встановив підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заявлених апеляційних вимог, а також навів достатні аргументи та підстави для прийняття такого рішення.

Серед іншого суд апеляційної інстанції визнав невмотивованими доводи прокурора про те, що під час закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК необхідно обчислювати строки досудового розслідування щодо кожного обвинуваченого окремо, з урахуванням дати повідомлення кожному з них про підозру, оскільки на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягає закриттю кримінальне провадження в цілому, а не щодо конкретного обвинуваченого в цьому провадженні.

Суд погоджується із такими висновками апеляційного суду та наголошує на тому, що й сторона обвинувачення вочевидь повинна була усвідомлювати вказаний факт, оскільки навіть продовження строків досудового розслідування у відповідному провадженні відбувалося із прив`язкою саме до першої пред`явленої підозри.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, у первинному кримінальному провадженні № 12018100010007979 перше повідомлення про підозру особі відбулося 10 липня 2019 року (повідомлено про підозру ОСОБА_7 ), тобто за загальними правилами, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування закінчувався 10 вересня 2019 року, який надалі був продовжений постановою керівника місцевої прокуратури до 3-х місяців, а саме до 10 жовтня 2019 року.

Пізніше було повідомлено про підозру ОСОБА_9 (27 вересня 2019 року) та ОСОБА_8 (28 вересня 2019 року). Далі щодо всіх трьох осіб з кримінального провадження № 12018100010007979 від 21 серпня 2018 року виділено провадження № 12019100010008339 від 02 жовтня 2019 року. Тож підозри у дати їх здійснення у виділеному провадженні не змінилися, як і строки досудового розслідування, які продовжили свій перебіг. У новому виділеному провадженні строк досудового розслідування теж не продовжування прокурором.

Аргументи прокурора у суді касаційної інстанції про те, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на копіях матеріалів кримінального провадження, наданих стороною захисту, без належної їх оцінки колегія суддів відхиляє.

В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час прийняття рішень про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК судами попередніх інстанцій були досліджені та оцінені надані стороною захисту копії документів на підтвердження аргументів клопотання про закриття кримінального провадження.

Водночас, крім вказаних копій документів, наданих стороною захисту, суди попередніх інстанцій обґрунтували свої висновки про необхідність застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК на підставі відомостей, які містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який був долучений прокурором до обвинувального акта.

При цьому стороною обвинувачення ані в судах першої та апеляційної інстанцій, ані в касаційній скарзі не ставилися під сумнів встановлені місцевим та апеляційним судами на підставі копій документів, наданих стороною захисту, та відомостей, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, дати вчинення процесуальних дій як відправних точок, які відіграли ключову роль для правильного обчислення перебігу та спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів наголошує, що під час проведення підготовчого судового засідання прокурор мав всі процесуальні можливості висловлювати свою незгоду із клопотанням захисту про закриття провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК. Висловлені у касаційній інстанції міркування прокурора про те, що ніби то самі підозри судом на підготовчому засіданні не досліджувалися, що це копії поганої якості, суд відхиляє, оскільки прокурор ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не ставив під сумнів правдивість як дат вказаних на процесуальних документах, які впливають на обрахунок строку досудового розслідування, так і на факт їхнього існування.

Суди правильно констатували, що стороною обвинувачення було пропущено строк досудового розслідування і обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був складений та надійшов до суду поза межами такого граничного строку.

Суд звертає увагу, що пропуск строку досудового розслідування стороною обвинувачення мав місце у кримінальному провадженні, у тому числі й про тяжкий злочин - ч. 2 ст. 364-1 КК, і сторона обвинувачення була ознайомлена з положеннями КПК в силу своєї професійної діяльності. Тому з метою недопущення таких випадків саме стороні обвинувачення слід вживати заходів для належної організації своєї роботи, оскільки часові межі строку досудового розслідування є чітко визначеними кримінальним процесуальним законом і прокурор точно обізнаний із тими наслідками, які потягне пропуск цих строків.

Сторона обвинувачення не була позбавлена можливості під час підготовчого судового засідання надати суду процесуальні документи на спростування позиції сторони захисту про наявність підстав для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у цьому кримінальному провадженні, однак таким правом не скористалася, і надалі ані до апеляційної скарги, ані до касаційної скарги прокурором не було долучено жодних процесуальних документів, які б могли поставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій про скерування обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування.

У цьому кримінальному провадженні оскаржувані судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими і за змістом відповідають вимогам ст. 370 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися при їх постановленні.

Таким чином, за результатами касаційної перевірки колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону внаслідок чого оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів потрібно залишити без зміни.

Керуючись статтями 433 436 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3