4.3. СТОРОНА ОБВИНУВАЧЕННЯ

Прокурор та його повноваження

Прокурор – це суб’єкт кримінального процесу, що бере участь у всіх його стадіях, здійснюючи при цьому нагляд за дотриманням законів і підтримуючи державне обвинувачення у суді. Як прокурор у кримінальному процесі може виступати особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування та здійснює ці повноваження з його початку до завершення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва (ч. 2 ст. 36 КПК України).

Прокурор уповноважений:

• починати досудове розслідування;
• мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
• давати доручення щодо проведення досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
• брати участь або особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії;
• скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
• погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
• повідомляти особі про підозру;
• пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які неспроможні самостійно захистити свої права;
• затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити до них зміни або самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
• підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення;
• оскаржувати судові рішення;
• здійснювати інші повноваження, передбачені ст. 36 та іншими нормами КПК України.

Слідчий та його повноваження

Слідчий – службова особа органу досудового розслідування, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:

1) слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів державного бюро розслідувань;

ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України.

Слідчий уповноважений:

• починати досудове розслідування;
• проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії;
• доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
• звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
• повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
• за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
• приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК України тощо.

Слідчий зобов’язаний:

• застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування;
• законно та своєчасно здійснювати процесуальні дії;
• виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.
• Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, тягне за собою відповідальність за ст. 3811 КК України.

Слідчий – процесуально незалежний і самостійний суб’єкт кримінального процесу. При здійсненні досудового слідства він повинен керуватися тільки законом, виходити із свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому розгляді всіх обставин в їх сукупності. Втручання в діяльність слідчого осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Керівник органу досудового розслідування, його повноваження

Керівник органу досудового розслідування – це посадова особа органу досудового розслідування, на яку покладено обов’язок щодо організації та контролю за діяльністю підлеглих слідчих.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Керівник органу досудового розслідування здійснює відомчий процесуальний контроль за роботою підлеглих йому слідчих.

Керівник органу досудового розслідування уповноважений:

• визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи;
• відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування та призначати іншого слідчого;
• ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;
• вживати заходів до усунення порушень вимог законодавства, у випадку їх допущення слідчим;
• погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення;
• здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;
• здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України.

Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі.

Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК України, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Оперативні підрозділи, їх повноваження

Оперативні підрозділи здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оперативними підрозділами є відповідні підрозділи

• органів Національної поліції;
• органів безпеки;
• Національного антикорупційного бюро України;
• Державного бюро розслідувань;
• органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства;
• органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
• органів Державної прикордонної служби України.
• Національного антикорупційного бюро України (підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю) (ч. 1 ст. 41 КПК України).

Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.