Навіщо затвердили новий Порядок звільнення з роботи?

Кабмін затвердив Порядок припинення трудового договору у разі смерті роботодавця - фізособи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. 20 жовтня 2022 року Постанову №1172 було опубліковано і вона набрала чинності.

Для чого потрібен такий нормативний документ - ті, хто працює в юридичної особи, навряд чи зрозуміють. Бо юридична особа дуже нечасто припиняє своє існування раптово, процедура її ліквідації передбачає звільнення всіх працівників, а перетворення – наявність правонаступників, які вирішуватимуть кадрові питання.

Проблема звільнення від фізособи існувала досить давно . Адже зі смертю трудові відносини автоматично не розривалися. Точніше не було звичайної можливості оформити такий розрив документально, і для цього працівнику доводилось звертатися аж до суду.

Навіть зараз, під час війни, коли так багато руйнувань, звільнитися від юрособи набагато простіше, ніж від ФОПа. Адже люди не лише мігрують, лишаючи все своє майно і багато невирішених питань. З ними вкрай важко подекуди вийти навіть на зв'язок – вони часто не мають можливості відповідати на дзвінки та електронні листи.

Першою ластівкою у вирішенні цієї проблеми став Закон №2352, який з 19 липня 2022 року вніс зміни до ст. 36 КЗпП. Коментар Мінекономіки до цих змін ми наводили тут.

У статті 36 КЗпП передбачалося:

частину першу доповнити пунктами 81, 82 і 83 такого змісту (а це нові підстави для розірвання трудових відносин!):

  • «81) смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
  • 82) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • 83) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд»;

Після частини другої доповнено двома частинами такого змісту:

«Для припинення трудового договору відповідно до пункту 81 частини першої цієї статті працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 81 частини першої цієї статті (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання такої заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:

  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
  • центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Порядок припинення трудового договору відповідно до пункту 81 частини першої цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України».

На думку Мінекономіки, правова колізія нарешті усунена. Щоправда, для цього потрібен був порядок застосування нових норм. І він, затверджений Кабміном, запрацював лише з 20 жовтня.

Що нового в цьому Порядку?

Хоча зміни у ст. 36 КЗпП внесені досить докладні і зрозумілі, саме цей Порядок мав затвердити процедуру звільнення у такому випадку: в якій формі, які документи надати та в які строки таке звільнення відбуватиметься!

Крок 1: Працівник подає документи центру зайнятості.

В які строки треба подавати документи? Порядок цього не встановлює.

Мінекономіки у вищенаведеному коментарі зазначило: «Працівник, якому стало відомо про обставини смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою, повинен звернутися до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості із заявою про припинення трудового договору, у якій необхідно викласти відповідну інформацію та за наявності надати копії документів, що підтверджують смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (наприклад, копія свідоцтва про смерть, копія рішення суду тощо)».

Тобто виходило, що чітких строків немає, а почати цю процедуру працівник отримує можливість після того, як він матиме офіційний документ про смерть роботодавця. При цьому трохи бентежило ось це «повинен». Однак у КЗпП жодних штрафів до працівника за те, що він цю процедуру не розпочав, не передбачено.

В якій формі подати документи і кому? Згідно з Порядком для припинення трудового договору працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:

  • заяву про припинення трудового договору (далі — заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
  • копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності);
  • копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України);
  • інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи — підприємця) (за наявності такого у роботодавця);
  • копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності — відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • копію трудової книжки (за наявності).

Як бачимо, мати документи про смерть роботодавця, щоб звільнитися, працівнику і не обов’язково. Чи розглядатимуть такі заяви центри зайнятості без таких документів? На нашу думку, вони повинні. Адже у державних органів, як ні в кого іншого, є доступ до потрібних державних реєстрів, де фіксуються факти смерті або такі судові рішення. Якщо ж цим фактами у держави і у працівника підтвердження немає, на жаль, доведеться чекати, коли вони з’являться. Або звертатися до суду про визнання фізособи-роботодавця безвісно відсутньої, і звільнятися вже на підставі такого рішення.

Довідково: зі заявою про визнання особи безвісно відсутньою може звернутись будь-яка особа, яка перебуває з особою в матеріально-правових відносинах та зацікавлена в зміні його правового статусу. Тобто заява може бути подана як членом родини, так і людиною, інтереси якої зачіпаються невизначеним статусом зниклої особи.

Крок 2: Центр зайнятості починає звільнення працівника.

Для цього у день подання від працівника заяви центр зайнятості повідомляє про припинення трудового договору ПФУ та ДПС і надсилає відповідну інформацію в електронній формі, яка має містити відомості про:

  • працівника: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) працівника, його дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
  • роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи — підприємця) (за наявності такого у роботодавця);
  • дату припинення трудового договору.

Увага! Датою припинення трудового договору вважається день подання заяви працівником. Однак ПФУ дається 3 робочих дня на внесення цих даних до Реєстру застрахованих осіб.

Крок 3. Центр зайнятості вносить запис до трудової книжки.

Центр зайнятості на вимогу працівника на підставі відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить запис про припинення трудового договору до трудової книжки, яку надав працівник, із зазначенням причини звільнення відповідно до пункту 81 частини першої статті 36 КЗпП, але не раніше ніж через три робочих дні з дня подання заяви.

Якщо в працівника немає на руках трудової книжки або якщо йому цей запис не потрібен, то Крок 3 можна і не робити.

А що ж тоді буде підтвердженням факту звільнення? Запису в трудовій книжці немає, наказу про звільнення немає, жодної видачи довідок в новому Порядку не передбачено... На нашу думку, таким підтвердженням може бути витяг із Реєстру застрахованих осіб, який зараз відіграє роль електронної трудової книжки.

Для отримання витягу з Реєстру застрахованих осіб заявник може звернутися до територіального органу ПФУ, отримати витяг через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду або за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія».

Автор новини: Бикова Ганна

Джерело: Дебет-Кредит