Оголошення «скороченого» тексту ухвали слідчого судді є поважною причиною для поновлення апеляційного строку (ВС/ОП ККС № 461/1434/18 від 27.05.2019)

Фабула судового акту: Загальними нормами ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Однак кримінальним процесуальним законом на відміну від господарського, цивільного процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизовано вид оголошуваної ухвали (повна чи «скорочена») з дня оголошення якої починається апеляційний строк.

У даній справі захисник звернувся із апеляцією на ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні його скарги на рішення органу досудового розслідування та одночасним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому вказане клопотання було вмотивовано тим, що 4 травня 2018 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали слідчого судді, а повний її текст - 10 травня 2018 року. Відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність про обставини, які суд визнав установленими із посиланням на докази, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні такого рішення, що унеможливлювало подачу апеляційної скарги у строк до 10 травня 2018 року.

Натомість апеляційним судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

З таким рішенням апеляційного суду Об’єднана палата Касаційного кримінального суду не погодилась.

Обґрунтовуючи своє рішення ОП ККС вказала на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвала слідчого судді постановлена з викликом захисника, який був присутнім в судовому засіданні під час прийняття відповідного рішення.

Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження захисником ухвали слідчого судді обчислюється з дня оголошення вказаної ухвали.

При цьому відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

Отже дата оголошення судового рішення пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов`язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.

У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Проведення судом першої інстанції скороченого судового розгляду на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не виключає обов’язку суду надати правильну кваліфікацію дій обвинуваченого - крадіжка (ВС/ККС у справі № 371/834/17 від 02 квітня 2019 р.)

Якщо слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено законом, і КПК України не дає можливості його оскаржити, то суд повинен виходити із загальних засад кримінального провадження (ВС/ККС від 10.01.2019 р. по справі №210/2161/17)

Той факт, що прокурор вищого рівня не брав участі в судовому розгляді, а про ухвалу місцевого суду йому стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження, не є підставою для поновлення строку оскарження (ВС/ККС,№ 222/466/17,25.09.18)

Момент розміщення ухвали суду першої інстанції в ЄДРСР не є поважною причиною для поновлення строку на її апеляційне оскарження передбаченого ч. 2 ст. 395 КК України (ВС/ККС: у справі № 222/466/17 від 25 вересня 2018р.)

Ухвали слідчих суддів про заміну запобіжного заходу МОЖУТЬ бути оскаржені в апеляційному порядку (ВС/ККС № 628/969/18 від 18.12.2018)

Участь прокурора у розгляді апеляційної скарги у кримінальній справі є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ВС/ККС № 229/915/14-к від 04.10.2018)

Постанова

Іменем України

27 травня 2019 року

м. Київ

справа № 461/1434/18

провадження № 51-6470 кмо 18

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Огурецького В. П., суддів Анісімова Г. М., Григор`євої І. В., Кравченка С. І., Луганського Ю. М., Мазура М. В., Щепоткіної В. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Василькевича В. М. в інтересах померлого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04 травня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 4 травня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги захисника Василькевича В. М. на постанову прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону Рибачука В. І. від 8 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140000000143, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку зі смертю підозрюваного.

Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 18 травня 2018 року відмовив захиснику Василькевичу В. М. у поновленні строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді та повернув апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Василькевич В. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що 4 травня 2018 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали слідчого судді, а повний її текст - 10 травня 2018 року. Відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність про обставини, які суд визнав установленими із посиланням на докази, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні такого рішення, що унеможливлювало подачу апеляційної скарги у строк до 10 травня 2018 року. Вважає, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши очевидних фактів на користь поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, безпідставно відмовив у його поновленні та повернув апеляційну скаргу.

Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 лютого 2019 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, викладених відповідно у постановах колегій суддів Першої та Другої судових палат від 20 лютого 2018 року (провадження № 51-548 км 18), від 27 березня 2018 року (провадження № 51-1023 км 18), від 26 квітня 2018 року (провадження № 51-3265 км 18), від 27 листопада 2018 року (провадження № 51-5989 км 18).

Так, у зазначених постановах міститься висновок про те, що у випадках, коли слідчий суддя із посиланням на вимоги ч. 2 ст. 376 КПКоголошує резолютивну частину ухвали, а повний текст оголошує в інший день, строк апеляційного оскарження обчислюється з моменту проголошення саме резолютивної частини судового рішення.

Проте колегія суддів Першої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з указаним висновком не погодилась, мотивуючи тим, що таке тлумачення вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК не відповідає загальним засадам кримінального провадження (ст. 24 КПК - забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності) і системно не узгоджується як з положеннями ст. 396 КПК щодо дотримання вимог до змісту апеляційної скарги, так і з поняттям предмету оскарження, яким є вся ухвала як судове рішення, а не її частина. Окрім того, покладення на особу, яка подає апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, обов`язку подавати «скорочену», «попередню» скаргу без обґрунтування незаконності чи необґрунтованості судового рішення або доводити поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, обумовлених процесуальними діями того ж таки слідчого судді, є проявом надмірного формалізму. Тому, на думку колегії суддів Першої судової палати, днем оголошення ухвали слідчого судді, з якого починає обчислюватися строк апеляційного оскарження, у випадку, коли слідчий суддя відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 КПК склав та оголосив резолютивну частину ухвали, має вважатися день оголошення повного тексту ухвали.

З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор військової прокуратури Львівського гарнізону Рибачук В. І. подав заперечення на касаційну скаргу захисника Василькевича В. І., в якому вказав на законність і обґрунтованість ухвали апеляційного суду та просив залишити її без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку про задоволення касаційної скарги захисника з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернення апеляційної скарги захисника Василькевича В. М. цим вимогам не відповідає.

Так, відповідно до вимог ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвала слідчого судді постановлена з викликом захисника Василькевича В. І., який був присутнім в судовому засіданні 4 травня 2018 року під час прийняття відповідного рішення.

Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження захисником ухвали слідчого судді обчислюється з дня оголошення вказаної ухвали.

При вирішенні питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали слідчого судді - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст. 376 КПК.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Тобто, за змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов`язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.

У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалу про відмову у задоволенні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_1 було постановлено 4 травня 2018 року за участю захисника Василькевича В. М. При цьому, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК, 4 травня 2018 року оголосив лише резолютивну частину ухвали, натомість її повний текст було оголошено 10 травня 2018 року і цього ж дня копію ухвали вручено захиснику.

14 травня 2018 року захисник Василькевич В. М. звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді. Одночасно заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що до 10 травня 2018 року він не знав про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, а тому у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оспорюваної ухвали.

Проте вказані доводи залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який не надав їм жодної оцінки та, незважаючи на наявність об`єктивних обставин, що перешкодили захиснику своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, касаційна скарга захисника Василькевича В. М. підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.

Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.

Висновок: у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Керуючись статтями 434 434-2 436 441 442 КПК, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника Василькевича В. М. задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2018 року, якою відмовлено захиснику Василькевичу В . М. у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 4 травня 2018 року та повернуто його апеляційну скаргу, - скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді