Зміна способу виконання рішення не може перетворюватись застосування іншого способу захисту порушеного права позивача (ВС/КЦС № від 10.06.2019 № 350/426/16-ц)

Фабула судового акту: Положеннями частини першої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за заявою стягувача чи виконавця суд має право встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Однак закон чітко не визначає – що саме є зміною способу або порядку виконання судового рішення і яким чином такі дії суду мають співвідноситись із положеннями ст. 16 ЦК України, якими визначено способи захисту порушеного права позивача.

У даній справі рішенням місцевого суду у відповідача витребувано із чужого незаконного володіння вантажний автомобіль та причеп до нього.

У подальшому місцевий суд своєю ухвалою змінив порядок виконання вказаного рішення та постановив стягнути із відповідача вартість вказаного майна.

Вказану ухвалу вмотивовано тим, що на час виконання рішення витребуване майно зникло.

Проте апеляційний суд зазначену ухвалу скасував з тих підстав, що суд першої інстанції ї фактично змінив рішення суду та самостійно застосував інший спосіб захисту порушеного права позивача, передбачений статтею 16 ЦК України.

З таким рішення Касаційний цивільний суд погодився.

Обґрунтовуючи свої висновки про законність ухвали апеляційного суду КЦС послався на те, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення вживані у нормах ст. 435 ЦПК України мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні та є визначеними рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Таким чином задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про витребування з володіння автомобіля та причепа до нього на стягнення грошових коштів у розмірі їх вартості фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, а тому є незаконним.

Аналізуйте судовий акт: Сума боргу в іноземній валюті стягується у ній же та конвертується в національну валюту на день здійснення платежу (№ 6-1063цс17 від 01.11.2017)

Недобросовісність поведінки позивача (вихід за межі здійснення цивільних прав) призводить до відмови у захисті його прав (ВС/КЦС № у справі № 202/12824/14-ц від 23.05.2018р.)

Суперечлива та дивна, проте єдина, позиція ВСУ з приводу застосування судами статті 1212 ЦК України – набуття та збереження майна без достатньої правової підстави (ВСУ у справі № 6-88цс13)

Постанова

Іменем України

10 червня 2019 року

м. Київ

справа № 350/426/16-ц

провадження № 61-29076св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи:ОСОБА_2 , Відділ державної виконавчої служби Рожнятинського районного управління юстиції Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року ухваленого у справі за позовом заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Проскурніцького П. І. Ясиновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною заявою, в якій просив змінити спосіб виконання рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року, стягнувши з ОСОБА_2 на його користь 330 700 грн вартості присудженого йому цим рішенням автомобіля та причіпа.

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року його позов до ОСОБА_2 задоволено, витребувано у ОСОБА_2 на його користь автомобіль MAN 18.463FLT, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп до цього автомобіля ZREMB, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Оскільки вказане у рішенні майно у боржника відсутнє, то виконати рішення суду неможливо, про що 20 вересня 2016 року державним виконавцем складено акт.

Ураховуючи, що вартість указаного в рішенні суду майна становить 330 700 грн, ОСОБА_1 просив заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 16 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 задовольнив. Змінив порядок виконання рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 330 700 грн вартості автомобіля MAN 18.463FLT, 2001 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , та причепу до даного автомобіля ZREMB, 2002 року випуску, номер НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 , які зареєстровані за ОСОБА_1 09 та 13 листопада 2007 року відповідно.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу наявністю виняткових обставин, які роблять виконання рішення суду неможливим та є підставою для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 вартості витребуваного у боржника належного ОСОБА_1 майна.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 20 липня 2017 року ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2017 року скасував. Постановив нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року відмовив.

Ухвалу апеляційний суд мотивував тим, що задовольняючи заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна на стягнення його вартості, суд першої інстанції фактично змінив рішення суду та самостійно застосував інший спосіб захисту порушеного права позивача, передбачений статтею 16 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 03 серпня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційний суд залишив поза увагою вимоги статті 217 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції), відповідно до якої суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні, та дійшов помилкового висновку, що суд першої інстанції змінив рішення суду по суті самостійно змінивши спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, оскільки районний суд тільки змінив порядок виконання рішення суду, що повністю відповідає вимогам статей 217 373 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції) та статей 18, 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки законодавець в частині другій статті 373 ЦПК України посилається на порядок розгляду питання про зміну порядку виконання рішення суду, що передбачений частиною першою цієї статті, то відсутність присудженого майна в натурі є безпосередньою та прямою підставою для зміни порядку виконання рішення суду.

01 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивовані тим, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України) суд фактично змінив рішення суду по суті, самостійно змінивши спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зРожнятівського районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 18 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнив, витребував у ОСОБА_2 автомобіль MAN 18.463FLT, 2001 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , та причіп до даного автомобіля ZREMB, 2002 року випуску, номер НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 , які зареєстровані за ОСОБА_1 09 та 13 листопада 2007 року відповідно, та зобов`язав ОСОБА_2 передати вказані автомобіль та причіп їх власнику - ОСОБА_1

Оскільки ОСОБА_2 рішення суду в добровільному порядку не виконав, постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12 вересня 2016 року ВП № 52199336 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/350/360/2016, виданого 18 липня 2016 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області на виконання вищевказаного судового рішення.

Постановою державного виконавця про розшук майна боржника від 19 вересня 2016 року присуджене ОСОБА_1 майно оголошено у розшук у зв`язку з тим, що спірні транспортні засоби не виявлені за місцем проживання боржника.

Згідно з актом державного виконавця від 20 вересня 2016 року зазначені транспортні засоби у ОСОБА_2 відсутні, їх місце знаходження невідоме.

Вартість витребуваних у ОСОБА_2 та належних ОСОБА_1 транспортних засобів становить 330 700 грн, що підтверджується довідками консалтингового підприємства «Фінсервіс» від 29 листопада 2016 року № 15117 та № 15116.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вказуючи на відсутність у боржника присудженого майна в натурі, ОСОБА_1 просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, стягнувши з ОСОБА_2 на його користь вартість витребуваного судовим рішенням майна.

У частині другій статті 373 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції) зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про витребування з володіння ОСОБА_2 автомобіля та причіпа до нього на стягнення грошових коштів у розмірі їх вартості фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання, правильно застосувавши при цьому норми статті 373 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції).

Наведені у касаційній скарзі аргументи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи та тлумачення норм матеріального і процесуального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цим судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням наведеного, оскаржене судове рішення є таким, що ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального, а касаційна скарга не містить аргументів, які б спростували його висновки. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді