ВС/КЦС: Підготовка відзиву на апеляцію, яка лишилась без задоволення, є витратами на правову допомогу та відшкодовуються (ВС/КЦС у справі № 644/5503/17 від 01.04.2020)

04.06.2020 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
ВС/КЦС: Підготовка відзиву на апеляцію, яка лишилась без задоволення, є витратами на правову допомогу та відшкодовуються (ВС/КЦС у справі № 644/5503/17 від 01.04.2020) - 0_01858900_1591253990_5ed89be6048f6.jpg

Фабула судового акту: Судові рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу викликають жвавий інтерес як серед адвокатів так і серед їх клієнтів, адже саме в них вирішуються питання оплати роботи адвокатів, належність доказів на підтвердження таких витрат, а також у чому ж саме полягає правова допомога.

При цьому як у мене так у моїх колег викликає подив незрозуміле небажання суддів стягувати такі витрати, зменшувати їх з надуманих підстав.

В цьому судовому рішенні Касаційний цивільний суд висловив свою позицію щодо видів послуг адвоката, які відносяться до правової допомоги та впевнений, що дане рішення стане у нагоді як адвокатам так і їх клієнтам.

Згідно судового рішення, що аналізується, відповідач у справі невдоволений судовим рішення постановленим не на його користь подав апеляційну скаргу.

В свою чергу, представником позивачів на вказану апеляційну скаргу було подано відзив, у якому серед іншого містилось прохання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, яка полягала у складанні відзиву на апеляцію у розмірі 4000 грн.

Судом апеляційної інстанції апеляцію позивача залишено без задоволення, проте у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що позивачі не подавали апеляційну скаргу про те, що вони не погоджувались з відмовою у відшкодуванні витрат на правову допомогу, і така скарга судом апеляційної інстанції не розглядалася.

У зв’язку із цим позивачами було подано касаційну скаргу, згідно якої постанова апеляційного суду не містить розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ними за підготовку адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, заяву не було розглянуто по суті. Подана позивачами заява про винесення додаткового рішення стосувалася розподілу витрат на правничу допомогу, які позивачі понесли у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, а не в суді першої інстанції.

Хоча разом із відзивом на апеляційну скаргу позивачами було надано заяву про розподіл судових витрат та документи, що підтверджують понесені витрати: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правничої допомоги, копія договору про надання правничої допомоги, копія акту приймання-передачі наданих послуг договору про надання правничої допомоги, копії квитанції до прибуткового касового ордера.

Касаційний цивільний суд із такими доводами погодився і скаргу задовольнив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав.

У абзаці першому частини восьмої статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно підпункту в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Тому апеляційний суд, не врахувавши вимог вказаних норм закону, зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, посилаючись на те, що позивачі не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводів позивачів у їх відзиві на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вони просили відшкодувати їм витрати на правничу допомогу, понесені на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Витрати на правничу допомогу у справах окремого провадження не відшкодовуються (ВС/КЦС № 607/1219/18 від 25.03.2020)

ВС/ВП: Дії зі складання та подачі скарг до ВККС України, ВРЮ не є пов’язаними із розглядом справи, а тому не можуть бути враховані при відшкодуванні витрат на гонорар адвоката (ВС/ВП № 755/9215/15-ц від 19.02.2020)

Надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається (ВС/ВП № 817/66/16)

Не подав орієнтовний розрахунок суми судових витрат до суду першої інстанції – у подальшому на відшкодування витрат на правничу допомогу не розраховуй (ВС/ВП № 904/4494/18 від 12.11.2019)

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 644/5503/17

провадження № 61-1205св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» (далі - ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки») про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинення певних дій, визнання недійсними частини умов договору та стягнення надмірно сплачених коштів.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 червня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» задоволено частково. Визнано дії ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» по нарахуванню ОСОБА_1 , яка проживає в квартирі

АДРЕСА_1 , плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» здійснити перерахунок ОСОБА_1 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_1 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору

№ 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року.

ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2. 8., 2. 9. договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного між нею та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 127 грн 35 коп. відмовлено.

Визнано дії ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» по нарахуванню ОСОБА_2 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» здійснити перерахунок ОСОБА_2 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_2 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року.

ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2.8., 2.9. договору № 90-ВП від 03 серпня 2010 року, укладеного між нею та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 152 грн 10 коп. відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір по 352 грн 40 коп. з кожної.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 червня 2018 року залишено без змін.

21 листопада 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заява мотивована тим, що при ухваленні судового рішення у справі не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, про які вони зазначили у своєму відзиві на апеляційну скаргу у розмірі 4 000 грн, які вони сплатили за договором.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подавали апеляційну скаргу про те, що вони не погоджувались з відмовою у відшкодуванні витрат на правову допомогу, і така скарга судом апеляційної інстанції не розглядалася.

Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що судом було розглянуто апеляційну скаргу та залишено рішення суду першої інстанції без змін, та надано правову оцінку доказам, які були надані суду, що повно та чітко відображено в тексті судового рішення, а також при ухваленні судом рішення у цій справі вирішено питання щодо всіх заявлених вимог та судове рішення суду містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом розгляду позову.

Враховуючи вказані обставини та наведені правові норми суд дійшов висновку, що прийняте судове рішення не містить недоліків, є повним та в повній мірі відповідає змісту розглянутої справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом при апеляційному розгляді справи у розмірі 2 000 грн; на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом при апеляційному розгляді справи у розмірі 2 000 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинення певних дій, визнання недійсними частини умов договору та стягнення надмірно сплачених коштів призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року не містить розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 у сумі 2 000 грн та ОСОБА_2 у сумі 2 000 грн, які були понесені ними за підготовку адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, заяву не було розглянуто по суті. Подана позивачами заява про винесення додаткового рішення стосувалася розподілу витрат на правничу допомогу, які позивачі понесли у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, а не в суді першої інстанції.

Разом із відзивом на апеляційну скаргу позивачами було надано заяву про розподіл судових витрат та документи, що підтверджують понесені витрати: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правничої допомоги, копія договору про надання правничої допомоги, копія акта приймання-передачі наданих послуг договору про надання правничої допомоги, копії квитанції до прибуткового касового ордера.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинення певних дій, визнання недійсними частини умов договору та стягнення надмірно сплачених коштів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 червня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» задоволено частково. Визнано дії ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» по нарахуванню ОСОБА_1 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» здійснити перерахунок ОСОБА_1 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_1 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року укладеного з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року.

ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2. 8., 2. 9. договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного між нею та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 127 грн 35 коп. відмовлено.

Визнано дії ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» по нарахуванню ОСОБА_2 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» здійснити перерахунок ОСОБА_2 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_2 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року.

ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2.8., 2.9. договору № 90-ВП від 03 серпня 2010 року, укладеного між нею та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 152 грн 10 коп. відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір по 352 грн 40 коп. з кожної.

Постановою Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Другої П`ятирічки» залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 червня 2018 року залишено без змін.

21 листопада 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частинах першій, третій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню статті 270 ЦПК України та вказано, що «додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав».

У абзаці першому частини восьмої статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно підпункту в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Тому апеляційний суд, не врахувавши вимог статті 141, 270, 382 ЦПК України, зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, посилаючись на те, що позивачі не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводів позивачів у їх відзиві на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вони просили відшкодувати їм витрати на правничу допомогу, понесені на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу для розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

4745
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0