Перебування на утриманні платника аліментів непрацездатних батьків не є однозначною підставою для зменшення розміру аліментів (ВС/КЦС № 760/11934/16-ц від 01.08.2019)

Фабула судового акту: Нормами статті 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту вказаної статті перелік підстав для зміни розміру аліментів не є вичерпним та наявність тієї чи іншої підстави для зменшення аліментів віднесено до компетенції суду.

У даній справі платник аліментів звернувся до суду із позовом про зменшення розміру аліментів мотивувавши його тим, що за рішенням суду з нього стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі. На даний час він сплачує аліменти, однак їх розмір перевищує 50% його щомісячного заробітку. Одночасно на його утриманні знаходиться батько, який хворіє та є пенсіонером.

Рішенням суду першої інстанції вказані вимоги задоволено.

Натомість апеляційний суд із таким рішенням не погодився оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо зміни його матеріального стану з часу постановлення рішення суду про стягнення аліментів чи доказів того, що за станом здоров`я не може надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини у визначеному судом розмірі.

На постанову апеляційного суду позивачем було подано касаційну скаргу.

Касаційний цивільний суд із доводами вказаної скарги не погодився і у своїй постанові зазначив наступне.

Положеннями статті 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).

Одночасно ч. 1 статті 192 СК України визначає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У даній справі позивач не довів погіршення свого матеріального становища чи стану свого здоров`я порівняно з тим, які були у нього на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів.

Доводи скаржника про те, що судом не було враховано, що на його утриманні перебуває його батько, який є пенсіонером, та потребує його утримання та лікування, у зв`язку з чим його матеріальне становище погіршилося, не є достатньою підставою для скасування законного судового рішення апеляційного суду.

Аналізуйте судовий акт: Мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує (ВС/КЦС № 461/4936/16 від 31.10.2018)

Ухилення від виконання батьківських обов’язків є підставою для звільнення від сплати аліментів на утримання непрацездатних батьків (ВС/КЦС № 400/1621/16-ц від 07.11.2018)

Верховний Суд визнав законним зменшення розміру аліментів, не дивлячись на визання позову відповідачем (ВС/КЦС № 588/11/17 від 10 вересня 2018 року)

Суд НЕ в праві самостійно визначати спосіб стягнення аліментів (ВС/КЦС № 490/4522/16-ц від 04.07.2018)

Право перевіряти цільове витрачання аліментів має у тому числі і суд (Святошинський райсуд № 759/9476/17 від 06.02.2018)

Справи про збільшення розміру аліментів розглядаються за правилами альтернативної підсудності (№489/4826/16-ц від 23.01.2018)

Постанова

І менем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 760/11934/16-ц

провадження № 61-28152св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів:Музичко С. Г., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року з нього на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн щомісяця, починаючи з 15 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначав, що підставою звернення до суду стало його тяжке матеріальне становище. На його утриманні перебуває його хворий батько, який є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Додаткового заробітку немає.

Він офіційно працює, однак сплачує аліменти в сумі більш ніж 50 %

від заробітку, а тому не має можливості сплачувати аліменти в тій сумі, яка визначена рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року.

Ураховуючи викладене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір аліментів визначених рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 000,00 грн. на 1000,00 грн щомісячно, починаючи з 15 липня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, встановлених рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 000,00 грн на 1 000,00 грн, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до досягнення дитини повноліття. В іншій частині позовних вимог, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначені позивачем обставини та його тяжке матеріальне становище є підставою для зменшення розміру аліментів у розумінні вимог статті 192 СК України, тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру, визначених рішенням Соломянського районного суду м. Києва суду від 06 серпня 2015 року на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 000,00 грн на 1 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до досягнення дитини повноліття, є обґрунтованими.

Вимоги позивача щодо зменшення розміру аліментів починаючи

з 15 липня 2016 року, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо зміни його матеріального стану з часу постановлення рішення суду про стягнення аліментів чи доказів того, що за станом здоров`я не може надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини у визначеному судом розмірі, тому вважав позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу

№ 760/11934/16-ц з Солом`янського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

12 червня 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду є незаконним та необґрунтованим.

Вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення районного суду.

Зазначає, що загальний розмір аліментів, який стягується з нього на користь ОСОБА_3 складає більше 50 % його заробітної плати, що негативно відображається на його матеріальному становищі.

Крім того, на його утриманні перебуває його батько ОСОБА_1 , який є пенсіонером, та потребує його утримання та лікування.

Вважає, що він належним чином забезпечує свою дитину, не зважаючи на те, що сплачує аліменти.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ представником ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , було подано заперечення, в якому зазначено, що обставини на які посилається ОСОБА_1 у касаційні скарзі є надуманими, недоведеними, а позовні вимоги про зменшення розміру аліментів необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 15 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки-розрахунку Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві загальна сума заборгованості ОСОБА_6 по сплаті аліментів за період з липня 2015 року по травень 2016 року становить 6 000,00 грн, з липня 2016 року по вересень 2016 року - 6 000,00 грн (а.с. 45,46)

06 серпня 2015 року, при постановленні рішення про стягнення аліментів, Солом`янський районний суд м. Києва керувався частиною першою статті 184 СК України, та виходив з того, що ОСОБА_1 має мінливий, нерегулярний дохід. Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 працює на посаді завідувача віварієм в Інституті нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України та отримує середню заробітну плату в розмірі 3 495,85 грн (а.с. 17).

Згідно з пенсійним посвідченням від 16 лютого 2016 року серії НОМЕР_1 батько ОСОБА_1 - ОСОБА_8 є пенсіонером (а.с. 31).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під

час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).

Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів погіршення свого матеріального становища чи стану свого здоров`я порівняно з тим, які були у нього на час ухвалення рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року, відповідно до вимог частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року.

Доводи касаційної скарги про те, що при розрахунку заборгованості по аліментам державним виконавцем не враховані обставини, що унеможливлюють їх сплату позивачем, не заслуговують на увагу, оскільки оцінка дій державного виконавця не є предметом розгляду у даній справі.

Доводи заявника, про те, що судом не було враховано, що на його утриманні перебуває його батько ОСОБА_1 , який є пенсіонером, та потребує його утримання та лікування, у зв`язку з чим його матеріальне становище погіршилося, не є достатньою підставою для скасування законного судового рішення апеляційного суду.

Інші доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Таким чином, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни розміру аліментів, визначених рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді