Повторне дослідження обставин та доказів апеляційним судом є правом, а не обов`язком суду (ВС/ККС у справі № 154/2975/17 від 16.03.2021)

Фабула судового акту: До повноважень апеляційних судів відноситься, зокрема, перевірка законності і обґрунтованості рішень судів першої інстанції в межах оскарження та заявлених в суді першої інстанції вимог.

З цією метою кримінальним процесуальним законом як одне із повноважень судів вказаної ланки передбачено повторне дослідження обставин справи та доказів, що їх підтверджують.

У даній справі особу було виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Апеляційний суд із таким вироком місцевого суду погодився.

В свою чергу прокурором на згадані рішення, а саме вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що суд апеляційної інстанції у порушення принципу змагальності сторін, безпідставно відмовив прокурору в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, чим обмежив право сторони обвинувачення на відстоювання своєї правової позиції і подання до суду доказів з метою встановлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Натомість Касаційний кримінальний суд вказані доводами обґрунтованими не визнав та залишив скаргу сторони обвинувачення без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без зміни.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним та дослідженим у кримінальному провадженні доказам у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про недоведеність винуватості особи, яка притягувалась до кримінальної відповідальності, поза розумним сумнівом та обґрунтовано виправдав його з підстав, визначених пунктом 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Одночасно у відповідності до ч. 3 ст. 404 КПК України повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання допускається лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

У даному кримінальному провадженні такої умови апеляційний суд не встановив, а клопотання прокурора про дослідження доказів, не містило обґрунтованих мотивів щодо необхідності повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження. Сам по собі факт незгоди прокурора з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення, не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.

Одночасно суд апеляційної інстанції не здійснював власної оцінки доказів, погодився із тією оцінкою, яку дав суд першої інстанції, а тому підстав для повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження у суду не було. За таких обставин не вбачається порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Добровільне надання доказів стороною провадження не потребує їх «легалізації» шляхом тимчасового до них доступу (ВС/ККС у справі № 333/1539/16-к від 31.03.2021)

Суд повернув без розгляду апеляційну скаргу, що містила нецензурну лексику та образливі вислови (ВС/ККС у справі №264/6844/20 від 29.07.2021)

Апеляційний суд має перевіряти ВСІ доводи скарги, що можуть вплинути на правомірність вироку, навіть якщо захисник не наводив їх в суді першої інстанції (ККС/ВС у справі № 759/833/18 від 28.04.2021)

Постанова

Іменем України

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 154/2975/17

провадження № 51 -437 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів Ємця О.П., Щепоткіної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Костюченка К.О.,

прокурора Сингаївської А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

виправданого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС, 12 березня 2016 року о 23.59 год, перебуваючи на свєму робочому місці в приміщенні модуля «інспектор митного оформлення» митного поста «Устилуг», який розташований за адресою: вул. Левінцова, 60, м. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, здійснив митний контроль і митне оформлення транспортного засобу «Renault Master» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого останнього було звільнено від сплати митних платежів за незадекларований товар, який ним переміщався через митний кордон України в кількості 26 тюків, вагою брутто - 1 734 кг, чим у такий спосіб, заподіяв тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді недоотримання митних платежів, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а саме на суму 320 687,12 грн.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції у порушення принципу змагальності сторін, безпідставно відмовив прокурору в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, чим обмежив право сторони обвинувачення на відстоювання своєї правової позиції і подання до суду доказів з метою встановлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Також, прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 419 КПК, оскільки не містить обґрунтованих відповідей на доводи апеляції прокурора та мотивів за яких апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Захисник Мурай В.А., діючи в інтересах виправданого ОСОБА_1 , подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому він з наведенням відповідних мотивів, просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу і просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК колегія суддів вважає не обґрунтованими.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

За вимогами ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.

Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що при перегляді виправдувального вироку щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд в цілому дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним та дослідженим у кримінальному провадженні доказам у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, поза розумним сумнівом та обґрунтовано виправдав його з підстав, визначених пунктом 2 частини 1 статті 373 КПК.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, з дотриманням вимог статей 404 419 КПК, проаналізував викладені в ній доводи, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК. З підставами виправдання ОСОБА_1 через відсутність достатніх доказів для доведення його винуватості і вичерпаністю можливості їх отримати, погоджується колегія суддів Верховного Суду.

Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом касаційної інстанції не встановлено, не було їх наведено й у касаційній скарзі.

Доводи прокурора про порушення апеляційним судом ч. 3 ст. 404 КПК та відмову у дослідженні ним установлених під час кримінального провадження обставин, що потягло постановлення незаконного рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК, є безпідставним.

Згідно з приписами ч 3 ст. 404 КПК повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання допускається лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

У даному кримінальному провадженні такої умови апеляційний суд не встановив, а клопотання прокурора про дослідження доказів, не містило обґрунтованих мотивів щодо необхідності повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження. Сам по собі факт незгоди прокурора з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення, не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.

Крім того, суд апеляційної інстанції не здійснював власної оцінки доказів, погодився із тією оцінкою, яку дав суд першої інстанції, а тому підстав для повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження у суду не було. За таких обставин не вбачається порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів.

Повторне дослідження обставин є правом, а не обов`язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність законних підстав та аргументованих доводів про таку необхідність.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дотримався загальних засад кримінального провадження, передбачених статтями 22 23 КПК, а постановлена апеляційним судом ухвала у цій частині відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та, у відповідності до вимог статей 370 419 КПК, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив її без задоволення.

Отже, зважаючи на те, що істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року, суд

ухвалив:

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді