Невеликі розбіжності у показаннях потерпілого не свідчать про їх недостовірність та можуть бути взяті до уваги судом (ВС/ККС № 685/1841/16-к від 25.09.2018)

Фабула судового акту: Статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. При цьому процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При цьому згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Водночас ст. 94 КПК України на суд покладено обов’язок оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У даній справі засуджений подав до Кримінального касаційного суду касаційну скаргу у якій послався на недоведеність його вини оскільки судами не спростовано його версії про непричетність до нападу на потерпілого. Засуджений наполягав на тому, що був лише свідком події, жодних протиправних дій щодо потерпілого не вчиняв, а висновки судів про його винуватість ґрунтуються на припущеннях та неналежних доказах, зокрема недостовірних показаннях потерпілого.

В свою чергу ККС такі доводи до уваги не взяв та вказав, що аналіз показань допитаних у судовому засіданні: потерпілого, який послідовно стверджував, що засуджений брав активну участь у розбійному нападі, в ході якого намагався вдарити його ногою, свідків про обставини затримання засудженого разом із викраденими речами та ножем. Також суд оцінив у сукупності з іншими наявні у справі письмові докази, зміст яких детально відображено у вироку, зокрема протоколи пред'явлення особи для впізнання.

При цьому певні неточності у показаннях потерпілого зважаючи на їх послідовність та обґрунтованість не можуть свідчити про їх неправдивість та бажання обмовити засудженого.

Фабула судового акту: ВС/ККС: Відсутність ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук обумовила закриття провадження у зв'язку з не встановленням доказів для доведення винуватості і вичерпанням можливості їх отримання (ВС/ККС, № 623/4131/15-к, 25.09.18)

ВС/ККС: При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб (ВС/ККС № 405/3734/16-к від 31.07.2018)

ВС/ККС: Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту (ВС/ККС № 688/788/15-к від 04.07.2018)

Постанова

іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 685/1841/16-к

провадження № 51-2637км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючогоБущенка А.П.,суддів Голубицького С.С., Григорєвої І.В.,за участю: секретаря судового засідання засудженого прокурора Манацької І.А.,ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), Міщенко Т.М.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2017 року щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Берислава Херсонської області, жителя м. Нетішина Хмельницької області,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Оскаржені судові рішення

1. За вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 березня 2017 року ОСОБА_5 було засуджено за частиною 2 статті 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

2. ОСОБА_5 визнано винуватим у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за обставин, детально викладених у вироку. Судом установлено, що 02 жовтня 2016 року приблизно о 17:00 біля будівлі «Укрпошти» на проспекті Курчатова, 2 в м. Нетішині Хмельницької області ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7, розмахуючи ножем та погрожуючи заподіянням тілесних ушкоджень, напали на ОСОБА_8 В ході розбійного нападу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 заволоділи майном потерпілого загальною вартістю 5345 грн.

3. Апеляційний суд Хмельницької області 14 червня 2017 року, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_5 за частиною 2 статті 187 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги і доводи касаційних скарг

4. За змістом касаційної скарги з доповненнями засуджений просить на підставах, визначених пунктами 1-3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати постановлені щодо нього судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скарги зводиться до того, що через неповноту досудового слідства та судового розгляду судами не спростовано його версії про непричетність до нападу на ОСОБА_8 Засуджений стверджує, що був лише свідком події, жодих протиправних дій щодо потерпілого не вчиняв, а висновки судів про його винуватість грунтуються на припущеннях та неналежних доказах, зокрема недостовірних показаннях потерпілого ОСОБА_8 На думку засудженого, апеляційний суд не розглянув належним чином його апеляційної скарги і ухвалив рішення, яке не відповідає положенням статті 420 КПК.

5. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

6. У судовому засіданні засуджений підтримав свою касаційну скаргу.

7. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог засудженого та просив залишити вирок апеляційного суду без зміни, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Оцінка Суду

8. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

9. Відповідно до статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах, зокрема неповноти судового розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржуваних судових рішень.

10. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений посилається на неповноту судового розгляду і просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

11. Разом із тим, у результаті перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК, зроблено на підставі об'єктивного з'ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК.

12. Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні: потерпілого ОСОБА_8, який послідовно стверджував, що засуджений брав активну участь у розбійному нападі, в ході якого намагався вдарити його ногою, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про обставини затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 разом із викраденими речами та ножем. Також суд оцінив у сукупності з іншими наявні у справі письмові докази, зміст яких детально відображено у вироку, зокрема протоколи пред'явлення особи для впізнання від 02 жовтня 2016 року. Крім того, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд взяв до уваги показання самого ОСОБА_5, який підтвердив, що перебував на місці події та намагався зупинити ОСОБА_8, а також показання засудженого ОСОБА_7, який не заперечив факту заволодіння майном потерпілого.

13. Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, не встановив порушень порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів і переконливо спростував доводи, викладені в апеляціях сторони захисту. Вирок апеляційного суду не суперечить вимогам статті 420 КПК.

14. Суд відхиляє доводи засудженого щодо неточностей та розбіжностей у показаннях потерпілого ОСОБА_8, адже його свідчення є послідовними та логічними. Обґрунтованих підстав для сумніву в правдивості показань потерпілого судовими інстанціями не встановлено, не наведено таких і в касаційній скарзі ОСОБА_5

15. Покарання ОСОБА_5 призначено з урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даних про особу засудженого, воно є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення винного й попередження вчинення нових злочинів і відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК.

16. За таких обставин Суд дійшов висновку, що обґрунтованих підстав для скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень за доводами його касаційної скарги не встановлено, а тому її слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді: