Главная Блог ... Интересные судебные решения Кількість вчинених або запланованих злочинів не впливає на наявність або відсутність кваліфознаки «вчинення злочину організованою групою» (ВС/ККС № 338/378/16-к від 27.11.2018) Кількість вчинених або запланованих злочинів не вп...

Кількість вчинених або запланованих злочинів не впливає на наявність або відсутність кваліфознаки «вчинення злочину організованою групою» (ВС/ККС № 338/378/16-к від 27.11.2018)

Отключить рекламу
- 0_28622600_1544772858_5c135cfa461ab.jpg

Фабула судового акту: Досить суперечливе, як на мою думку, рішення.

Згідно ч. 3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Отже як випливає зі змісту наведеної норми, що принаймні умисел винних осіб має бути спрямований на вчинення кількох злочинів.

Натомість ККС у цьому рішенні висловив іншу думку.

У вказаній справі 3 осіб засуджено за вчинення зокрема розбійного нападу у складі організованої групи.

Судом апеляційної інстанції вирок місцевого суду залишено без зміни.

На вказані вирок та ухвалу судів захисниками засуджених подано касаційні скарги з тих підстав, що однією із ознак вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи є стійкість утворення такого об’єднання з метою вчинення ряду злочинів, а в даній справі має місце вчинення одного злочину без утворення злочинного об’єднання та планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності, тобто відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а дії засуджених слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України.

Оцінюючи вказані доводи Касаційний кримінальний суд з ними не погодився та вказав наступне.

За змістом ч. 3 ст. 28 КК України під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, але який потребує ретельної підготовки.

При цьому, стійкість організованої злочинної групи полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України суб'єктом злочину, вчиненого організованою групою, може визнаватись лише особа, яка є учасником такого об'єднання, причому не тільки та, котра була одним із виконавців злочину, а й та, котра його готувала. Тому, у випадках, коли діяльність організованої групи була припинена на стадії готування злочину, ця група здійснила готування, а діяння, що становить об'єктивну сторону складу злочину, було виконане не всіма, а одним чи двома її учасниками, злочин має бути кваліфікованим як учинений організованою групою.

Згідно матеріалів справи вчинений засудженими злочин був ретельно спланований, а кожен з учасників мав конкретну роль, яка взаємодоповнювала одна одну та була спрямована на досягнення єдиної корисливої мети - збагачення за рахунок заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійного нападу. Перед вчиненням злочину було розпочато ретельну та довготривалу підготовку для вчинення злочину.

При цьому організатор організованої злочинної групи, відповідно до взятих на себе зобов'язань, здійснював координацію дій інших учасників групи шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності, придбав з пістолет, який в подальшому був використаний для залякування потерпілої при розбійному нападі, цікавився графіком виїздів потерпілого на сезонні роботи, спільно з останнім втягнули у вчинення злочину неповнолітнього співучасника, який разом з іншим співвиконавцем, використовуючи також заздалегідь підготовлені маски на обличчя і мотузку та попередньо придбаний пістолет, безпосередньо вчинили розбійний напад на будинок потерпілого.

Наведені обставини свідчать про наявність усіх основних ознак організованої групи.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Наявність ознаки «вчинення злочину у складі організованої групи» доводиться кількістю вчинених злочинів протягом значного періоду та підтриманням тривалих стабільних відносин для підготовки та вчинення злочинів (№ 484/1134/16-к від 14.11.2018)

ВС/ККС: Конфіскація майна як додаткове покарання призначається ЛИШЕ за наявності КОРИСЛИВОГО мотиву у винної особи (ВС/ККС № 418/689/16-к від 07.11.2018)

ВС/ККС: Навіть якщо удари одного із злочинців і не були смертельні, він є співвиконавцем та засуджується за умисне вбивство за попередньою змовою групи осіб (ВС/ККС у справі № 733/249/16-к від 24 жовтня 2018 р.)

Суд: При оголошенні повідомлення про підозру у справах про особливо тяжкі злочини участь захисника є обов’язковою (Апеляційний суд Закарпатської області № 308/970/18 від 19.02.2018)

Постанова

Іменем України

27 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 338/378/16-к

провадження № 51-2255 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Слинька С. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Бацури О. О.,

прокурора Чабанюк Т. В.,

захисників: Клюби П. Р., Телегіна А. С., Поповича М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Клюби П.Р. в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника Поповича М.М. в інтересах засудженого ОСОБА_5, захисника Телегіна А.С. в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090120000029, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше судимого вироком Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 304 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця жителя АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 304 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця жителя АДРЕСА_3 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2017 року засуджено:

- ОСОБА_4 - за ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України і призначено остаточне покарання - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ОСОБА_6 - за ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю, на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_7, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не переглядаються.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло, організованою групою, а також ОСОБА_4 і ОСОБА_6 носили, зберігали, придбали вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу та втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність.

Так, в кінці вересня 2015 року ОСОБА_6, дізнавшись від невідомих осіб про те, що у жителя с. Горохолина Богородчанського району Івано-Франківської області є значна сума грошей, повідомив про це раніше знайомого йому ОСОБА_4 та, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів проти власності, вони вирішили створити стійке об'єднання у формі організованої злочинної групи, до складу якої залучили ОСОБА_7 та ОСОБА_5, достовірно знаючи, що останній є неповнолітнім, склавши план та розподіливши ролі кожного з учасників групи, а також єдині спільні правила поведінки і способи конспірації.

При цьому, наприкінці жовтня 2015 року, з метою використання в майбутньому при вчиненні злочинів, через мережу Інтернет, без передбаченого законом дозволу, вони придбали та, в подальшому, носили і зберігали короткоствольну вогнепальну зброю і патрони травматичної дії до неї.

Погодивши 06 лютого 2016 року план вчинення злочину, при реалізації якого також обговорено використання автомобіля НОМЕР_1, масок для обличчя, рукавиць, мотузки та придбаної раніше короткоствольної вогнепальної зброї, ОСОБА_7, згідно з відведеною йому роллю, зателефонував ОСОБА_8 та домовився з ним про зустріч наступного дня в смт. Богородчани о 13.00 год. з приводу нібито виготовлення проектної документації на будинок.

07 лютого 2016 року, ОСОБА_7, повторно зателефонувавши ОСОБА_8, погодив зустріч з останнім о 14.00 год. в Богородчанах, повідомивши про це ОСОБА_4, який згідно з відведеною йому роллю, спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_5, поїхали на автомобілі НОМЕР_2, до приміщення торгового комплексу в с. Старуня, де побачили, що ОСОБА_8 на своєму автомобілі поїхав у напрямку Богородчан, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля та попрямували до будинку ОСОБА_8, а ОСОБА_4 поїхав вслід за останнім, щоб контролювати його місце перебування.

Прибувши до будинку ОСОБА_8 в АДРЕСА_4 ОСОБА_9 та ОСОБА_5, одягнувши маски на обличчя та рукавиці, через відчинені двері проникнули всередину будинку, де, погрожуючи застосуванням насильства за допомогою зброї дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_10, зв'язали останню мотузками та, обшукавши будинок, заволоділи належними ОСОБА_8 грошовими кошами в сумі 3069 доларів США та 10 польських злотих, що згідно з офіційним курсом НБУ становило 79530, 42 грн., після чого прибули в кафе у с. Старуня, де на них чекав ОСОБА_4 та на автомобілі разом з останнім, з місця вчинення злочину зникли.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Телегін А.С. просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд кримінального провадження у вказаному суді в зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що всупереч вимогам ст. 419 КПК України, апеляційний суд не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки вважає, що відсутня кваліфікуюча ознака - вчинення злочину в складі організованої злочинної групи, а наявна лише попередня змова. Стверджує, що ОСОБА_6 не знав, про неповнолітній вік ОСОБА_5 на час вчинення злочину, а тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України. Також вказує на необґрунтованість висновку суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки зброя була придбана через Інтернет як самозарядний пістолет промислового виробництва для самооборони та останній вважав, що для його зберігання не потрібно ніякого дозволу. Не погоджується з призначеним ОСОБА_6 покаранням, посилаючись на його суворість, та зазначає, що апеляційний суд не дав належної оцінки доводам його апеляційної скарги про це.

У касаційній скарзі захисник Попович М.М. просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Наполягає на тому, що однією із ознак вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи є стійкість утворення такого об'єднання з метою вчинення ряду злочинів, а в даній справі має місце вчинення одного злочину без утворення злочинного об'єднання та планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності, тобто відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України.

У касаційній скарзі захисник Клюба П.Р., що діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 також просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 404 КПК України, належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги та повторно не дослідив доказів, які на його думку, були не повністю дослідженими в суді першої інстанції. Не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_4 та вказує, що у останнього не було умислу на вчинення розбійного нападу в складі організованої злочинної групи, відсутня обов'язкова ознака - стійкість утворення і вчинення ряду злочинів. Вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 185 КК України, оскільки останній мав умисел лише на заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням у житло. Наводить доводи щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.

Під час касаційного розгляду захисники Клюба П.Р., Телегін А.С. та Попович М.М. підтримали подані ними касаційні скарги та просили їх задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор вважала, що підстав для задоволення касаційних вимог сторони захисту немає, а тому просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

Відповідно до ст. 419 КПК України у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду належить наводити мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Таким чином закон вимагає від суду проаналізувати усі доводи апеляційної скарги та дати на них мотивовані відповіді.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд, переглядаючи апеляційні скарги захисників Клюби П.Р., Телегіна А.С. та Поповича М.М., а також інших учасників кримінального провадження, дотримався наведених вимог кримінального процесуального закону.

Як убачається зі справи, не погоджуючись із постановленим вироком місцевого суду, захисники подали апеляційні скарги, в яких наводили доводи щодо незаконності, на їх думку, вироку в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та наполягали на неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з відсутністю в діях засуджених ознак наявності організованої злочинної групи.

Колегія суддів звертає увагу, що аналогічні доводи захисники Клюба П.Р., ТелегінА.С. та Попович М.М. наводять у касаційних скаргах та вони не знайшли свого об'єктивного підтвердження.

Так, сторона захисту наполягає на відсутності такої ознаки організованої злочинної групи як стійкість об'єднання та вказує, що має місце попередня змова між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на вчинення одного, а не ряду злочинів.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, наведені доводи обґрунтовано визнані безпідставними. Зокрема, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вчинений засудженими злочин був ретельно спланований, а кожен з учасників мав конкретну роль, яка взаємодоповнювала одна одну та була спрямована на досягнення єдиної корисливої мети - збагачення за рахунок заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійного нападу. Ще з кінця вересня 2015 року, тобто після того коли ОСОБА_6 дізнався про наявність значної суми грошей у ОСОБА_8 та повідомив про це ОСОБА_4, було розпочато ретельну та довготривалу підготовку для вчинення описуваного у вироку злочину.

Суд апеляційної інстанції погодився з правильністю наведеного у вироку суду першої інстанції обґрунтування того, що ОСОБА_4, як організатор організованої злочинної групи, відповідно до взятих на себе зобов'язань, здійснював координацію дій інших учасників групи шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності, придбав з ОСОБА_6 пістолет, який в подальшому був використаний для залякування потерпілої при розбійному нападі, цікавився графіком виїздів ОСОБА_8 на сезонні роботи, спільно з останнім втягнули у вчинення злочину неповнолітнього ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_6, використовуючи також заздалегідь підготовлені маски на обличчя і мотузку та попередньо придбаний пістолет, безпосередньо вчинили розбійний напад на будинок ОСОБА_8, якого заплановано виманив з будинку ОСОБА_7

Наведені обставини свідчать про наявність усіх основних ознак організованої групи.

За змістом ч. 3 ст. 28 КК України під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, але який потребує ретельної підготовки.

При цьому, стійкість організованої злочинної групи полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України суб'єктом злочину, вчиненого організованою групою, може визнаватись лише особа, яка є учасником такого об'єднання, причому не тільки та, котра була одним із виконавців злочину, а й та, котра його готувала. Тому, у випадках, коли діяльність організованої групи була припинена на стадії готування злочину, ця група здійснила готування, а діяння, що становить об'єктивну сторону складу злочину, було виконане не всіма, а одним чи двома її учасниками, злочин має бути кваліфікованим як учинений організованою групою.

Оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність кваліфікації дій засуджених саме за ч. 4 ст. 187 КК України з урахуванням кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину в організованою злочинною групою.

При цьому, були предметом апеляційної перевірки також твердження захисника Клюби П.Р. про те, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 185 КК України, оскільки останній мав умисел лише на заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням у житло, а також посилання касаційної скарги захисника Телегіна А.С. на те, що ОСОБА_6 не знав про неповнолітній вік ОСОБА_5 та про необхідність отримання дозволу на придбаний через Інтернет пістолет, який вважав самозарядним пістолетом промислового виробництва для самооборони та обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, визнано судом безпідставними.

Колегія суддів погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками та зазначеними мотивами їх прийняття і вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляцій сторони захисту ухвала апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 419 КПК України, та погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Що стосується доводів касаційної скарги Телегіна А.С. про порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК України, оскільки ним, на думку останнього, не було повторно досліджено доказів, то за правилами ч. 3 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції за клопотанням учасників судового провадження зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Таких обставин апеляційний судом встановлено не було, тому доводи касаційної скарги Телегіна А.С. про порушення наведених вимог, є безпідставними.

Призначене ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. При обранні його виду та розміру судом було враховано тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особи засуджених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування судового рішення, як про це ставить питання сторона захисту у своїх касаційних скаргах, колегією суддів не встановлено, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2017 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника Клюби П.Р. в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника Поповича М.М. в інтересах засудженого ОСОБА_5, захисника Телегіна А.С. в інтересах засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

  • 7825

    Просмотров

  • 0

    Коментарии

  • 7825

    Просмотров

  • 0

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные судебные решения

    Смотреть все судебные решения
    Смотреть все судебные решения
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст