Надавати докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права на надання правничої допомоги НЕ ПОТРІБНО, достатнім є підтвердження лише кількості такого часу (ВС/КГС № 923/726/18 від 09.07.2019)

Фабула судового акту: Чергове судове рішення, яке стосується одного з найболючіших питань – стягнення судових витрат із сторони, яка «програла» судовий процес.

На даному сайті я неодноразово аналізував судові рішення, які стосуються визначення розміру гонорару адвокатів, документів, які необхідно додавати для задоволення клопотань про стягнення витрат на правову допомогу тощо.

І зараз я вирішив запропонувати до уваги читачів судове рішення яке знову ж таки стосується питання стягнення судових витрат.

У даній справі позивач на чию користь судом було прийняте рішення звернувся із заявою про видачу додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правову допомогу.

Проте, суд першої інстанції у задоволенні вказаної заяви відмовив.

У подальшому апеляційним судом було прийняте протилежне рішення про задоволення скарги позивача, яке у свою чергу відповідач оскаржив до касаційного суду.

При цьому касаційну скаргу було вмотивовано зокрема тим, що з матеріалів справи не вбачається, що ціна наданих адвокатських послуг була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, а також відсутні докази витрачання адвокатом саме заявленого часу.

Однак Касаційний господарський суд такі доводи слушними не визнав.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги КГС послався на те, що відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність узгодження ціни наданих адвокатських послуг між сторонами, а також доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу не є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ОП/КГС: За умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще НЕ сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені (ВС/ОП/КГС, № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 р.)

Суд не зобов`язаний стягувати всі витрати на адвоката, якщо розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору (ВС/КГС № 915/237/18 від 01.08.2019)

Для підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвокату слід САМЕ у договорі з клієнтом визначати механізм розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. (ВС/КГС у справі № 922/1163/18 від 06 березня 2019 р).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/726/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон Форте"

представник позивача - не з`явився

відповідач - Акціонерне товариство "Херсонобленерго"

представник відповідача - не з`явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 (головуючий суддя Разюк Г. П., судді Принцевська Н. М., Ярош А. І.) у справі Господарського суду Херсонської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон Форте" до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про визнання рішення комісії незаконним та скасування оперативно-господарської санкції,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 16.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон Форте" (далі - Позивач) звернулося до Акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - Відповідач) з позовом про визнання незаконним рішення комісії Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту Акціонерного товариства "Херсонобленерго" за актом про порушення Правил користування електричною енергією від 16.04.2018 № 131527 (далі - Рішення), оформлене протоколом № 88 від 07.08.2018, та скасування оперативно-господарської санкції у розмірі 96 464,44 грн (з урахуванням заяви від 07.11.2018).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Позивач на час складання акта не є споживачем електричної енергії та відповідний договір між ним та Відповідачем не укладався. Оскільки між Позивачем та Відповідачем не існує договірних відносин щодо постачання електроенергії, останній не наділений повноваженнями щодо прийняття будь-яких рішень стосовно Позивача у тому числі і щодо оперативно-господарських санкцій, а факт споживання електроенергії не встановлено.

2. Короткий зміст судових рішень по суті

2.1. 27.11.2018 Господарський суд Херсонської області прийняв рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019, яким позов задовольнив повністю; визнав рішення комісії Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту Акціонерного товариства "Херсонобленерго" за актом про порушення Правил користування електричною енергією № 131527 від 16.04.2018, оформлене протоколом № 88 від 07.08.2018, незаконним та скасував оперативно-господарську санкцію у розмірі 96 464,44 грн.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3.1. 13.12.2018 Господарський суд Херсонської області (суддя Гридасов Ю. В.) відмовив у прийнятті додаткового рішення.

3.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Позивач не скористався своїм правом подати суду разом з першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат, що є підставою для відмови Позивачу у відшкодуванні його витрат на професійну правову допомогу та в ухваленні відповідного додаткового рішення у справі. Також матеріалами справи не підтверджується існування договірних відносин між Адвокатським об`єднанням "Мімір", яке є виконавцем за укладеним з Позивачем договором про надання правової допомоги, та адвокатом Літвіновою Тетяною Володимирівною. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів зазначений адвокат здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, а матеріалами справи не підтверджується наявність підстав для залучення адвоката до виконання договору, укладеного вказаним адвокатським об`єднанням з Позивачем.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій

4.1. 14.03.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.12.2018; заяву про розподіл судових витрат на правчину допомогу задовольнив; стягнув з Відповідача на користь Позивача 11 475 грн витрат на правничу допомогу.

4.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, враховуючи, що адвокату Літвіновій Т. В. видано свідоцтво серії ХА № 000023 від 20.03.2015 про право на заняття адвокатською діяльністю та Адвокатським об`єднанням "Мімір" їй видано ордер серії ХС № 024202 від 17.10.2018 для надання Позивачу правової допомоги у цій справі, в матеріалах справи наявний витяг з договору про надання правничої допомоги від 17.10.2018, укладений між адвокатом Літвіновою Т. В. та Позивачем, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про непідтвердження наявності правових підстав для залучення зазначеного адвоката до виконання договору, укладеного Позивачем з вказаним адвокатським об`єднанням. Крім того Позивачем наданий попередній розрахунок витрат на правничу допомогу відповідно до статті 124 ГПК України, який міститься в його заяві про збільшення позовних вимог.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.12.2018.

6. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

6.1. Суд припустився порушення вимог статей 86 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не з`ясувавши обставини, пов`язані з наявністю доказів на підтвердження фактичного здійснення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

6.2. З матеріалів справи не вбачається, що ціна наданих адвокатських послуг була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, а також відсутні докази витрачання адвокатом саме заявленого часу.

6.3. Послуги з правової допомоги надавались адвокатом Літвіновою Тетяною Володимирівною, однак договір про надання правової допомоги укладений саме з Адвокатським об`єднанням "Мімір" і матеріалами справи не підтверджується існування договірних відносин між цим адвокатським об`єднанням та Літвіновою Т. В. , а згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів цей адвокат здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

6.4. Всупереч принципам рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та права на справедливий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, що мало наслідком позбавлення його права (можливості) наводити суду свої доводи, міркування та зауваження на підтвердження своєї позиції.

6.5. Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм статей 86 124 216 236 - 237 270 - 271 ГПК України.

7. Встановлені судами обставини

7.1. Між Адвокатським об`єднанням "Мімір" (виконавець) та Позивачем (замовник) укладено договір про надання правової допомоги № ЛТВ0017 від 17.08.2018, відповідно до якого виконавець надає замовнику правову допомогу, а саме представництво інтересів замовника в судових та правоохоронних органах, державних органах та інших установах та організаціях в якості захисника прав та охоронюваних інтересів замовника, щодо визнання недійсним рішення про донарахування за актом про порушення ПКЕЕ та інших спірних питань та здійснювати представництво у Господарському суді Херсонської області.

7.2. Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору про надання правової допомоги сторони досягли згоди, що замовник сплачує виконавцю за роботу грошову винагороду відповідно до акта виконаних робіт з розрахунку необхідності ознайомлення з матеріалами справи, надання консультацій, визначення правової позиції в справі, підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, підготування процесуальних документів, представництва інтересів в суді. Розмір відшкодування витрат на правничу допомогу здійснюється з розрахунку не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на час здійснення розрахунку, за годину надання адвокатом правничої допомоги, а в разі прийняття рішень на користь замовника 1% від суми позову.

7.3. В матеріалах справи наявний витяг з договору про надання правничої допомоги від 17.10.2018, укладений між адвокатом Літвіновою Т.В. та Позивачем в особі директора Шапар О.О. Також з матеріалів справи вбачається, що Літвіновій Т.В. видано свідоцтво серії ХС № 000023 від 20.03.2015 про право на заняття адвокатською діяльністю та Адвокатським об`єднанням "Мімір" їй видано ордер серії ХС № 024202 від 17.10.2018 для надання Позивачу правничої допомоги у цій справі.

7.4. В обґрунтування заяви про розподіл витрат на правничу допомогу Позивач надав акт виконаних робіт від 27.11.2018, складений ним з адвокатом Літвіновою Т.В. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 № ЛТВ0017, та розрахунок судових витрат на правничу допомогу, здійснений адвокатом Літвіновою Т.В. на суму 11 475 грн.

7.5. Встановлено, що адвокат Літвінова Т.В. як представник Позивача брала участь у судових засіданнях у суді першої інстанції у цій справі, а саме 15.11.2018 та 27.11.2018. Крім того, в матеріалах справи містяться складений адвокатом Літвіновою Т.В. відзив на позовну заяву.

7.6. Також матеріалами справи підтверджується надання Позивачем попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу відповідно до статті 124 ГПК України, який міститься в заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 07.11.2018, тоді як підготовче провадження у справі закрито ухвалою від 15.11.2018.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8.2. Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За частиною третьою зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

8.3. Звертаючись 03.12.2018 до місцевого господарського суду з заявою, Позивач просив постановити додаткове рішення у цій справі про стягнення з Відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11 475 грн.

8.4. Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8.5. В обґрунтування заяви про розподіл витрат на правничу допомогу Позивач надав акт виконаних робіт від 27.11.2018, складений ним з адвокатом Літвіновою Т. В. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 № ЛТВ0017 та розрахунок судових витрат на правничу допомогу, здійснений адвокатом на суму 11 475 грн.

8.6. Відповідно до частин першої - другої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

8.7. Встановлено, що Позивач відповідно до положень статті 124 ГПК України надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 07.11.2018, тоді як підготовче провадження у справі закрито ухвалою від 15.11.2018, отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Позивач не скористався своїм правом подати разом з першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат.

8.8. При цьому, враховуючи ту встановлену апеляційним господарським судом обставину, що Адвокатським об`єднанням "Мімір" адвокату Літвіновій Т. В. видано ордер серії ХС № 024202 від 17.10.2018 для надання Позивачу правничої допомоги у цій справі, спростовуються доводи Скаржника (підпункт 6.3) про непідтвердженість існування договірних відносин між Позивачем та цим адвокатом.

8.9. Посилання Скаржника (підпункт 6.2) на відсутність узгодження ціни наданих адвокатських послуг між сторонами, а також доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу, Суд відхиляє з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

8.10. Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.11. Частинами п`ятою, шостою цієї статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.12. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.13. З огляду на викладене аргументи Скаржника (підпункт 6.1) про те, що суд апеляційної інстанції, всупереч статтям 86 236 ГПК України, не дослідив обставини, пов`язані з наявністю чи відсутністю доказів на підтвердження фактичного здійснення Позивачем витрат на професійну правову допомогу підлягають відхиленню.

8.14. Враховуючи наведене посилання Скаржника (підпункт 6.5) на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 86 124 216 236- 237 270- 271 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а твердження про порушення судом принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та права на справедливий суд (підпункт 6.4) у зв`язку з незадоволенням клопотання про відкладення розгляду справи необґрунтовані.

8.15. Таким чином, враховуючи встановлені обставини, зокрема, що адвокат Літвінова Т. В. як представник Позивача брала участь у судових засіданнях у суді першої інстанції 15.11.2018 та 27.11.2018; в матеріалах справи міститься складений адвокатом Літвіновою Т. В. відзив на позовну заяву, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Літвіновою Т. В. Позивачу послуг, перелічених в акті від 27.11.2018, що є підставою для задоволення вимог Позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

8.16. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов підставного висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

8.17. За таких обставин відсутні підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення..

9. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судовий збір покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі № 923/726/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді