Для підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвокату слід САМЕ у договорі з клієнтом визначати механізм розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. (ВС/КГС у справі № 922/1163/18 від 06 березня 2019 р).

Фабула судового акту: На превеликий жаль для адвокатів питання компенсації їх гонорарів за рахунок іншої сторони, яка програла спір, залишається у судовій практиці надзвичайно заформалізованим. Судді начебто спеціально вигадують все нові та нові причини, щоб відмовляти у вимозі про стягнення гонорару з протилежної сторони або хоча б зменшувати суму такого стягнення. Для більшої переконливості відбувається і посилання на практику ЕСПЛ, зокрема в цій справі на рішення «Лавентс проти Латвії», в якому зазначається, що відшкодовуються витрати, які мають розумний характер.

Звичайно це шкодить процесу мирових домовленостей між сторонами та спонукає до нескінчених оскаржень процесуальних рішень.

Так, у цій справі підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу з 28 000,00 грн. до 14 000,00 грн. для суду касаційної інстанції стала відсутність у договорі пунктів щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, а умова про те, що гонорар оплачується на підставі рахунку виявилася недостатньою. Тобто, погодинний розрахунок затраченого часу адвоката на супроводження справи наведений у рахунку та сплачений клієнтом на думку суду не є достатнім доказом для стягнення такої суми. Суд суб’єктивно зменшує суму витрат оплачену клієнтом, чим фактично втручається у договірний процес відносин між адвокатом та клієнтом.

Слід підкреслити, що для обґрунтування суми витрат на професійну правничу допомогу адвокат посилається на рішення обласної Ради адвокатів, яким встановлено рекомендовану (мінімальну) ставку адвокатського гонорару за годину роботи, тобто намагається підвести під розрахунок певну нормативну основу. Проте ВС вважає таке рішення рекомендаційним, і не застосовує його у конкретному випадку. Суд касаційної інстанції посилається на ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і приходить до висновку, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Таким чином, пункт у рахунку адвоката, про те що рахунок є невід’ємною частиною договору на професійну правничу допомогу НЕ працює.

Аналізуйте судовий акт: «Гонорар успіху» тепер поза законом? (ВС/КЦС № 462/9002/14-ц від 12.06.2018)

Для підтвердження витрат на правову допомогу дані з Книги обліку доходів і витрат адвоката НЕ потрібні, оскільки така служить лише базою для оподаткування (ВС/КАС № 569/17904/17 від 01.10.2018)

Відповідач переміг у касаційному суді: його витрати на адвоката стягуються з позивача, але їх розмір може бути зменшений судом за певних обставин (ВС/КГС у справі № № 923/567/17 від 11 червня 2018р.)

Гонорар за справу можна стягнути з відповідача тільки, якщо отримувач у платіжному дорученні – адвокат Петренко, а не ФОП Петренко, і в договір на правову допомогу зазначений конкретний номер справи (ВГСУ від 15 листопада 2016р.№ 908/1051/16)

ВС/ВП: Види правової допомоги, які підлягають компенсації, НЕ можуть встановлюватися або обмежуватися іншими законами (ВС/ВП № 826/1216/16 від 27.06.2018)

ВС/КАС: Право на подання позову НЕ є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви (ВС/КАС № 810/739/15 від 16.05.2018)

Гонорар адвокату може бути невиплачен, якщо строк договору про надання правової допомоги закінчився до ухвалення вироку суду (ВССУ від 6 липня 2016р. у справі № 161/18522/15-ц)

Відповідач після залишення судом позову без розгляду стягнув з позивача витрати на послуги адвоката при цьому розмір таких витрат суд визначив самостійно (ВГСУ від 20 липня 2016 року, справа № 910/31680/15)

Незважаючи на ухвалення обвинувального вироку гонорар адвокату виплачується згідно умов договору про надання правової допомоги (Ухвала ВССУ від 20 січня 2016 р. у справі №6-29021ск15)

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1163/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"

представник позивача - не з'явився

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп"

представник відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"

на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі Слободін М.М. - головуючий, Россолов В.В., Склярук О.І. від 11 грудня 2018 року

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ "Олімп" плату за користування вагонами у розмірі 1 946 251,16 грн. згідно з відкоригованими позивачем відомостями.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, залишено без змін.

До прийняття Верховним Судом постанови від 27.02.2019, разом із відзивом на касаційну скаргу скаржника, ТОВ "Олімп" звернулось із заявою про відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, надану відповідачу адвокатом Яценком А.О. У вказаній заяві відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат відповідача, який він планує понести, а саме у розмірі 28 000, 00 грн. Станом на момент складення відзиву на касаційну скаргу адвокатом проведено роботи у кількості 14 годин, а також планується участь у судовому засіданні 27.02.2019.

22.02.2019, на виконання вимог п. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідачем було направлено на адресу Верховного Суду докази, якими підтверджується надання адвокатом Яценком А.О. відповідачу професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції, зокрема, (1) договір про надання професійної правничої допомоги від 22.11.2018, укладений між ТОВ "Олімп" та АБ "Андрій Яценко", (2) акт приймання - передачі виконаних робіт/послуг, (3) платіжне доручення №1448 від 21.02.2019, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 28 000,00 грн., (4) копію виписки з рахунку АБ "Андрій Яценко" про надходження коштів за зазначеним платежем.

Позивач - ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" надав заперечення на заяву відповідача про відшкодування вказаних витрат, зазначивши, що (1) розмір витрат відповідача не підтверджено згідно з умовами договору про надання професійної правничої/правової допомоги. Інші документи, надані відповідачем (розрахунки/рахунки, акти, двосторонні документи) є розрахунковими, вони не є доповненнями до договору та не замінюють собою умови останнього щодо порядку обчислення гонорару, вартості послуг, які в договорі відсутні, (2) опис виконаної правничої допомоги, наведений в акті приймання - передачі виконаних робіт/послуг, на думку позивача, є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, (3) встановлений розмір погодинної оплати роботи поза судовим засіданням у розмірі 1800 грн. вдвічі перевищує рекомендовану (мінімальну) ставку адвокатського гонорару за годину роботи, що встановлена рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17 та яка визначена на рівні 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати (станом на 21.02.2019 - 960, 50 грн.).

У своїх додаткових письмових поясненнях щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Олімп" зазначило, що відповідач досяг домовленості у належній письмовій формі з АБ «Андрій Яценко» щодо гонорару адвоката шляхом укладення декількох документів: (1) договору про надання правової допомоги б/м від 22.11.2018 та (2) акту приймання - передачі виконаних робіт/послуг із надання правничої/правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 20.02.2019 включно, із зазначенням розрахунку вартості професійної допомоги.

Крім того, відповідач зазначив, що доводи представників позивача щодо співставлення розміру середньої заробітної плати по Україні із розміром гонорару адвоката є безпідставними, надуманими та бездоказовими. На думку відповідача, порівнювати оплату професійної правничої допомоги незалежного професійного адвоката можливо лише тільки в розрізі оплати професійної правничої допомоги іншого незалежного професійного адвоката з урахуванням рівня кваліфікації, досвіду відношення до роботи, ретельності у підготовці до судового процесу, підготовці документів, які подаються до справи, аналітичної роботи тощо.

Дослідивши заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, врахувавши заперечення ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" щодо такого розподілу цих витрат, Верховний Суд вважає, що вказана заява відповідача підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Надання адвокатом Яценком А.О. відповідачу адвокатських послуг у касаційному суді при розгляді справи № 922/1163/18 підтверджується, зокрема, (1) договором про надання професійної правничої допомоги від 22.11.2018, укладений між ТОВ "Олімп" та АБ "Андрій Яценко", (2) актом приймання - передачі виконаних робіт/послуг, (3) платіжним дорученням №1448 від 21.02.2019, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 28 000,00 грн., (4) копію виписки з рахунку АБ "Андрій Яценко" про надходження коштів за зазначеним платежем.

Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/рахунків, актів або інших двосторонніх документів.

Враховуючи вищенаведене, Суд констатує, що оскільки відсутня об'єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Яценком Я.О. та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, Суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з акту приймання - передачі виконаних робіт/послуг із надання правничої/правової допомоги адвокатом здійснено наступний перелік робіт: (1)вивчення касаційної скарги та її аналіз (9 годин), (2) складання відзиву на касаційну скаргу (5 годин), участь у судовому засіданні у Верховному Суді. Розмір наданої професійної правничої допомоги склав 28 000, 00 грн. із розрахунку 1 800 грн. за одну годину роботи поза судовим засіданням, 2 800 грн. за участь у судовому засіданні.

Однак, з огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, Суд дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат у розмірі 14 000, 00 грн. з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Щодо посилань ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17, яким вставлено рекомендовану (мінімальну) ставку адвокатського гонорару за годину роботи, Верховний Суд зазначає, що за своєю юридичною природою таке рішення носить рекомендаційний характер, тому останнє може лише прийматись судом до уваги, але не є обов'язковим до застосування, оскільки суд визначає орієнтовну вартість послуг адвоката з урахуванням конкретних обставин справи, кваліфікації та досвіду останнього, фінансового стану клієнта та інших істотних обставини.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 123 126 129 244 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, місто Харків, вулиця Євгена Котляра, 7; код ЄДРПОУ 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" (61140, Харківська область, місто Харків, пр. Гагаріна, 199, код ЄДРПОУ 30035671) 14 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С

Суховий В.Г.