Вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення його прізвища (ВС/КАС у справі№ 580/6090/20 від 23.09.2021)

Фабула судового акту: «Укрпошта» вже другий раз за цей рік підвищила тарифи на відправлення листів. Але, нажаль, якість від такого підвищення не покращується – працівники пошти продовжують недбало виконувати свої обов’язки, листи продовжують губитись тощо незважаючи на те, що у окремих випадках, з урахуванням норм процесуального законодавства саме від дій працівників пошти залежить законність постановлених судових рішень.

У даній справі суд залишив позовну заяву без розгляду з тих підстав, що позивач повторно не прибув у підготовче судове засідання, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про поважність причин неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав.

Апеляційний суд із такими висновками погодився.

На згадані рішення позивачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що процесуальних документів про призначення справи до слухання ним отримано не було, як і не було отримано ухвалу про відкладення такого судового засідання, яка, на його думку, винесена безпідставно, з огляду на те, що він не був повідомлений у належний спосіб про перше судове засідання. При цьому Посилання судів на наявні в матеріалів справи на рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, якими доказується про отримання ним ухвал про призначення справи до розгляду у попереднє судове засіданні та відкладення судового засідання, є недоречним, так як в дійсності ним вказані процесуальні документи не отримувались, підписи на таких повідомлень жодна із 3-ох працівників позивача на здійснювала.

Касаційний адміністративний суд із доводами скарги погодився та скасував ухвалу місцевого суду одночасно направивши справу для проводження розгляду.

Приймаючи таке рішення КАС послався на наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

З аналізу норм визначених ч.ч. 3, 11 ст. 126 КАС України особа, яка бере участь у справі, вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду у разі вручення їй повістки не пізніше ніж за п`ять дні до судового засідання, або ж у разі повернення до суду поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин.

Згідно Правил надання послуг поштового зв’язку загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис здійснює працівник поштового зв`язку.

Натомість як убачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке адресовано судом апеляційної інстанції позивачу, із вказівкою, що останнє відправлене із повісткою про виклик у судове засіданні, на ньому містяться два, візуально, різних підписи невстановлених осіб в графі «розписка в одержанні*», а також «підпис працівника поштового зв`язку».

Тобто, за умови, що на бланку такого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення містилась вказівка про судову повістку, відсутність на ньому даних про особу, яка його отримала, колегія суддів вважає, що таке повідомлення не може бути доказом того, що саме уповноважена особа позивача отримала судову повістку про виклик у судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції. При цьому на рекомендованому повідомленні про врученні поштового відправлення, яке адресовано відповідачу вказані вимоги виконанні, а саме в графі «за довіреністю» зазначено прізвище уповноваженої особи.

У рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, які направлялись судом першої інстанції, зазначено про направлення лише відповідних ухвал, а не судових повісток про виклик.

Аналізуйте судовий акт: При вирішенні питання поновлення строків на апеляційне оскарження судам слід встановити дату ВРУЧЕННЯ повного рішення суду, а не дату його НАПРАВЛЕННЯ судом (КАС/ВС у справі № 120/5858/20-а від 13.09.2021)

Для повернення апеляційної скарги, у випадку не усунення її недоліків - суду слід обов`язково встановити факт отримання скаржником ухвали про залишення без руху в паперовій формі. (ВС КАС справа № 522/3546/20 від 01.07.2021 р.)

ВС/ВП: «Електронний суд» єдиний законний спосіб направлення документів в електронному вигляді до судів (ВП/ВС у справі № 9901/76/21 від 01.07.2021)

Строк на апеляційне оскарження слід відраховувати від дня отримання оскаржуваного рішення в ПАПЕРОВІЙ формі (ВС/КАС у справі №260/1888/20 від 28 січня 2021).

Телефонограма не є належним засобом повідомлення сторони про розгляд справи (ВС/КЦС у справі № 295/8610/15-ц від 10.09.2021)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 580/6090/20

адміністративне провадження № К/9901/27439/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Васильок+» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 (суддя - С.О. Кульчицький) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 у справі №580/6090/20 за позовом Фермерського господарства «Васильок+» (колегія суддів: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Васильок+» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2021, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач повторно не прибув у підготовче судове засідання, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про поважність причин неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав.

Не погоджуючись із даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Суду касаційної інстанції, в якій просив їх скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказується на те, що про дату час і місце як першого так і другого підготовчого засідання дізнався вже після їх проведення, в тому числі за наслідками телефонних розмов з службовою особою суду. Процесуальних документів про призначення справи до слухання ним отримано не було, як і не було отримано ухвалу про відкладення такого судового засідання, яка, на його думку, винесена безпідставно, з огляду на те, що він не був повідомлений у належний спосіб про перше судове засідання. В решті доводів позивач вказує, що він не отримував повісток про виклик у судові засідання ні за 5 днів, як то передбачено КАС України, ні у коротший строк. Посилання судів на наявні в матеріалів справи на рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, якими доказується про отримання ним ухвал про призначення справи до розгляду у попереднє судове засіданні та відкладення судового засідання, є недоречним, так як в дійсності ним вказані процесуальні документи не отримувались, підписи на таких повідомлень жодна із 3-ох працівників позивача на здійснювала.

Позивачем також до Суду касаційної інстанції подавались численні додаткові пояснення, до яких долучені судові акти Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду, що, на його думку, є застосованими до даних правовідносин.

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанції без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.02.2021 (а.с.73 зі зворотом), копія якої була вручена відповідачу, 15.02.2021 під розписку (а.с.75), а позивачу - направлена поштовим зв`язком (а.с.76).

25.02.2021 суд першої інстанції у письмовому провадження постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 24.03.2021, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників судового засідання, що повідомленні у належний спосіб. Копія ухвали про відкладення судового засідання вручена відповідачу, 03.03.2021 під розписку (а.с.118), а позивачу - направлено поштовим зв`язком (а.с.117).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 позов Фермерського господарства «Васильок+» був залишений без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача у підготовче судове засідання. Суд зазначив, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув у підготовчі судові засідання 25.02.2021 року та 24.03.2021 року, заяви про розгляд справи за його відсутності позивач до суду не подавав, а значна кількість матеріалів справи та доказів потребувала особисту присутність представника фермерського господарства «Васильок+», що, в силу п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Переглядаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції з урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19, зауважив, що позивач був належним чином повідомлений про кожне судове засідання, при цьому, був попереджений судом, що в разі неприбуття в судове засідання, а також неповідомлення про наявність поважних причин неявки, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205 206 КАС України.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити наступне.

За правилами пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що наслідки встановлені наведеним пунктом настають у разі, якщо позивач (в даному випадку не є суб`єктом владних повноважень) не прибув повторно у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки та за умови, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За положеннями частини першої та другої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Отже, повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи та свідчать про обов`язковість участі цих осіб.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Частиною одинадцятою вказаної статті визначено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, особа, яка бере участь у справі, вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду у разі вручення їй повістки не пізніше ніж за п`ять дні до судового засідання, або ж у разі повернення до суду поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин

Як встановлено Судом касаційної інстанції, в матеріалах справи відсутні повістки про виклик позивача у підготовчі судові засідання суду першої інстанції, які призначені ухвалами на 25.02.2021 та 24.03 2021 року, як і докази їх завчасного направлення позивачу та/або будь-яких інших доказів повідомлення про такі судові засідання, у інший спосіб.

З вказаного Верховний Суд вважає зауважує, що направлення сторонам процесу лише ухвали про призначення справи до судового розгляду, як у попередньому судовому засіданні так і у відкритому судовому засіданні, чи то ухвали про відкладення розгляду справи із вказівкою в такій наступного судового засідання без виготовлення і направлення повістки про виклик, суперечить вимогам частини десятої статті 171 КАС України, згідно якої ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на вказані порушення, які були допущені судом першої інстанції.

Подібні висновки Верховного Суду викладені в постанові від 21.12.2019, справа №820/3174/17, адміністративне провадження №К/9901/3216/17, та зазначено наступне.

За змістом статті 13 Закону України від 04.10.2001 №2759-III «Про поштовий зв`язок» оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

У пункті 99 Правил зазначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Оформлення цих поштових операцій визначено в пункті 105 Правил. Так, для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» повертається за зворотною адресою в першочерговому порядку.

Із наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис здійснює працівник поштового зв`язку.

Як убачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.168), яке адресовано судом апеляційної інстанції позивачу, із вказівкою, що останнє відправлене із повісткою про виклик у судове засіданні на 14.03.2021, на ньому містяться два, візуально, різних підписи невстановлених осіб в графі «розписка в одержанні*», а також «підпис працівника поштового зв`язку».

Тобто, за умови, що на бланку такого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення містилась вказівка про судову повістку, відсутність на ньому даних про особу, яка його отримала, колегія суддів вважає, що таке повідомлення не може бути доказом того, що саме уповноважена особа позивача отримала судову повістку про виклик у судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції на 14.06.2021. При цьому на рекомендованому повідомленні про врученні поштового відправлення, яке адресовано відповідачу вказані вимоги виконанні, а саме в графі «за довіреністю» зазначено прізвище уповноваженої особи.

У рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, які направлялись судом першої інстанції, зазначено про направлення лише відповідних ухвал, а не судових повісток про виклик.

При цьому Верховний Суд не може погодитись із посиланням суду апеляційної інстанції у свій постанові на висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19, адже в цій справі Суд надав оцінку діянням сторони, яка, будучи повідомлена про судові засідання, шляхом отримання повісток про виклик, не з`являлась в судові засідання.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, з урахуванням наведених мотивів, Суд касаційної інстанції приходить до висновку скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Васильок+» задовольнити.

2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 скасувати, справу № 580/6090/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді