Від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно звільняються загальноосвітні навчальні заклади НЕЗАЛЕЖНО від форми власності і джерел фінансування. (ВС/КАС,справа №826/2250/17,19.11.19)

Фабула судового акта: При розгляді цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач, - ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з листом про отримання індивідуальної податкової консультації з наступних питань: чи має він, будучи загальноосвітнім навчальним закладом, право на пільгу щодо сплати податку на землю, встановлену підпунктом п. 282.1.4 статті 282 Податкового кодексу України; чи є об`єктом оподаткування будівлі позивача в розумінні підпункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Посилаючись на норми Податкового кодексу України позивач стверджував про те, що він за специфікою своєї освітньої діяльності є одночасно вищим та загальноосвітнім навчальним закладом, що підтверджується статутом та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також ліцензіями у сфері загальної середньої освіти. Оскільки позивач є загальноосвітнім навчальним закладом, то він повинен бути звільнений від сплати податку на землю в порядку пп.282.1.4 ст.282 Податкового кодексу України, а будівлі загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не відносяться до об`єктів оподаткування.

Однак Головне управління ДФС у м. Києві з наведеною мотивацією не погодилось, - своїм листом контролюючий орган надав відповідь, в якому повідомів, що на позивача податкова пільга, передбачена пп.282.1.4 п.282.1 ст.282 Податкового кодексу України, не може розповсюджуватися, оскільки позивач відноситься до тих закладів освіти, які не утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Також, відповідач зазначив, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке належить позивачу, оподатковується на загальних підставах.

Наведені обставини і стали підставою для позову про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, який був задоволений, з чим погодились суди апеляційної та касаційної інстанції.

Висновок, сформований в цій справі Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, є чітким і однозначним, - той факт, що загальноосвітній навчальний заклад не утримується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не скасовує встановлену п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України пільгу щодо сплати земельного податку та податку на нерухоме майно. Від сплати цих податків звільняються загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування.

Постанова касаційного суду мотивована посиланням на п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, відповідно до яких платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Втім, п. і) п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно: будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг. Що стосується сплати земельного податку, то п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України встановлено, - від нього звільняються: дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: визнав помилковими висновки судів про те, що надана податкова консультація не створює і не припиняє прав чи обов’язків платника податків, а отже, вона може бути оскаржена в суді (ВС/КАСсправа №813/2617/15, 20.02.18)

Індивідуальна податкова консультації є юридичним фактом, створює або припиняє права та обов’язки платника податків і може бути визнана судом недійсною у випадку невідповідності закону.(ВС/КАС № 813/2617/15 від 20 лютого 2018р.)

ВС/КАС: При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких вони розташовані, сплачується з дати державної реєстрації права власності на це майно (ВС/КАС, справа №808/5913/15,05.09.19)

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість (ВС/КГС, № 925/549/17,02.05.18)

ДПІ не вправі визначити джерела погашення узгоджених платником податкових зобов'язань оскільки право визначати призначення платежу належить виключно платнику (ВС/КАС, справа №2а-664/11/1370, 07.08.18)

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2019 року

Київ

справа №826/2250/17

адміністративне провадження №К/9901/42092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представники позивача - Машкова С.О., Цермолонський І.М.,

представник відповідача - Ісаєв С.П.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017 (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 (судді: Мєзєнцев Є.І. (головуючий), Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі №826/2250/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (далі - позивач, Товариство, МАУП) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, які містяться в наданій позивачу оскаржуваній податковій консультації від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18, суперечать положенням чинного податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, позов задоволено, оскаржувана індивідуальна податкова консультація Головного управління ДФС у м. Києві, викладена у листі від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18, визнана недійсною.

4. Рішення судів мотивовані тим, що на позивача як загальноосвітній навчальний заклад розповсюджується пільга щодо звільнення від сплати земельного податку, передбачена підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України, незалежно від форми власності і джерел фінансування такого закладу, як не є об`єктом оподаткування і нерухомість позивача, що використовується ним для надання освітніх послуг, що прямо підтверджується імперативною нормою Податкового кодексу України (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог МАУП у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з листом від 09.11.2016 №2191 про отримання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:

- Чи має МАУП, будучи загальноосвітнім навчальним закладом, право на пільгу щодо сплати податку на землю, встановлену підпунктом п. 282.1.4 статті 282 Податкового кодексу України?

- Чи є об`єктом оподаткування будівлі МАУП, яка є загальноосвітнім навчальним закладом, в розумінні підпункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України?

При цьому, у вказаному листі, з посиланням на норми Податкового кодексу України позивач стверджував про те, що МАУП за специфікою своєї освітньої діяльності є одночасно вищим та загальноосвітнім навчальним закладом, що підтверджується статутом та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також ліцензіями у сфері загальної середньої освіти. Оскільки позивач є загальноосвітнім навчальним закладом, то він повинен бути звільнений від сплати податку на землю в порядку пп.282.1.4 ст.282 Податкового кодексу України, а будівлі загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не відносяться до об`єктів оподаткування.

Листом від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18 ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому контролюючим органом зроблено висновок про те, що на позивача податкова пільга, передбачена пп.282.1.4 п.282.1 ст.282 Податкового кодексу України, не може розповсюджуватися, оскільки позивач відноситься до тих закладів освіти, які не утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Також, відповідач зазначив, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке належить позивачу, оподатковується на загальних підставах.

Позивач вважаючи, що вказана консультація не відповідає вимогам законодавства, звернувся з цим позовом до суду.

Також суди встановили, що відповідно до статуту Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» є вищим та загальноосвітнім навчальним закладом, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними, освітньо-науковими та науковими програмами на всіх рівнях вищої освіти, надає повну загальну освіту, проводить фундаментальні та прикладні дослідження, є науково-методичним центром у сфері своєї діяльності має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення, є складовою частиною системи підготовки, післядипломної освіти та підвищення кваліфікації кадрів.

Відповідно до статуту позивач функціонує на підставі госпрозрахунку, за рахунок коштів отриманих від реалізації платних послуг, науково-дослідної, навчально-методичної та іншої продукції.

МАУП здійснює свою діяльність на підставі ліцензій від 28.07.2014 серії АЕ № на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов`язаними з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра, виданої Міністерством освіти і науки України, від 01.07.2013 серії АЕ №199546 на надання повної загальної середньої освіти, виданої Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції доводів відносно того, що позивач як заклад освіти не утримується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а отже немає права на отримання пільги щодо сплати податку на землю. Також контролюючий орган вказує на те, що встановлення пільг з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є правом сільських, селищних міських рад, а враховуючи, що Положенням про податок нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, зі змінами внесеними Рішенням від 28.01.2015 №58/923) не встановлено пільг для юридичних осіб на 2016 рік, то відповідно позивач має здійснювати оподаткування нерухомого майна на загальних підставах.

Вказані доводи відповідач наводив в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14.

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

10.2. Пункт 7.2 статті 7.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

10.3. Пункти 30.1, 30.2, 30.3, 30.9 статті 30.

Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Податкова пільга надається шляхом: податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; встановлення зниженої ставки податку та збору; звільнення від сплати податку та збору.

10.4. Пункти 52.1, 52.2, 52.3, 52.4, 52.5 статті 52.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі - контролюючими органами; у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов`язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

10.5. Пункт 53.3 статті 53.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

10.6. Підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

10.7. Підпункт і) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266.

Не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно: будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

10.8. Підпункт 282.1.4 пункту 282.1 статті 282.

Від сплати земельного податку звільняються: дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

12. Не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівлі загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються ними для надання освітніх послуг.

13. Загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування звільнені від сплати земельного податку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивач як загальноосвітній навчальний заклад звільнений від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно.

Посилання контролюючого органу на те, що оскільки позивач не утримується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а отже немає права на пільгу щодо сплати земельного податку суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили оскільки підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України чітко визначено, що від сплати земельного податку звільняються загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування.

Обґрунтовано суди відхилили доводи контролюючого органу щодо не встановлення Київською міською радою пільг по сплаті податку нерухоме майно для юридичних осіб на 2016 рік, оскільки така пільга прямо передбачена нормою Податкового кодексу України (підпункт і) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266), відповідно будь - якого рішення міської ради в даному випадку не потребується.

16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі №826/2250/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову в повному обсязі складено 22.11.2019.

І .Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду