Усі документи, які подано за допомогою «Електронного суду» є документами поданими належним чином (ВС/КАС № 640/1374/19 від 10.09.2019)

Фабула судового акту: Змінами до процесуальних кодексів передбачено запровадження Єдиної судової інформаційної-технічної системи.

Відповідно до концепції створення та запровадження ЄСІТС, яка була затверджена ДСА України, зазначена система має містити певну кількість модулів (підсистем), які мали б відповідати за статистичний облік, авторозподіл справ, кадрові питання тощо.

Проте, на мою думку основною підсистемою ЄСІТС є підсистема «Електронний суд», оскільки остання дозволяє уникати зайвого паперового документообігу між учасниками справи та судом, можливість подавати процесуальні та інші документи, а також докази до суду в електронній формі, що значно полегшую доступ до правосуддя.

На даний час не зважаючи на те, що ЄСІТС як єдина система дотепер не запущено основний її модуль (підсистема) «Електронний суд» працює у тестовому режимі, що визначено відповідними нормативними актами ДСА України.

Натомість як показує практика суди використовуючи різноманітні надумані поводи відмовляють у прийнятті документів поданих за допомогою «Електронного суду».

Але чи є це законним?

Касаційний адміністративний суд категорично відповів: «Ні!».

У даній справі позивачами через «Електронний суд» було подано апеляційні скарги на ухвалу окружного адміністративного суду.

Проте, апеляційний адмінсуд вказані скарги повернув скаржникам оскільки на його думку на день подання скарг Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює розгляд апеляційних скарг, поданих в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.

На вказану ухвалу позивачами знову ж із застосування «Електронного суду» подано касаційні скарги, які КАС визнано обґрунтованими.

Доводами касаційних скарг стало те, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційні скарги на тій підставі, що система "Електронний суд" не функціонує, не надав належної правової оцінки тому, що право учасників справи подавати документи до суду в електронній формі, законодавством не поставлено у залежність від дати початку функціонування ЄСІТС. Жодне положення підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України не можна тлумачити як таке, що скасовує або обмежує права учасників процесу на подання процесуальних документів в електронній формі

Задовольняючи вимоги скаржників суд касаційної інстанції послався на наступне.

Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд.

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Таким чином з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Копія документу є належним доказом лише у разі її належного засвідчення та завчасного направлення іншим учасникам справи (ВС/КАС № 810/719/18 від 17.07.2019)

ВС/КАС: Усі документи, що надійшли до суду з використанням сервісу «Електронний суд», вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису (ВС/КАС,справа № 2340/4648/18,06.08.19)

У випадку повернення судової повістки суд має вжити всіх необхідних заходів щодо повідомлення сторони, використовуючи інші засоби зв`язку, в тому числі, й електронну адресу (ВС/КАС, №1340/5463/18, 12.08.19)

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №640/1374/19

адміністративне провадження №К/9901/16734/19, К/9901/19224/19, К/9901/19231/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії за касаційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. від 13 червня 2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Карпушової О.В., Епель О.В., Степанюка А.Г. від 08 липня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та від 13 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та від 13 червня 2019 року, через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, у яких просили скасувати вказані ухвали та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто скаржникам.

Повертаючи апеляційні скарги особам які їх подали, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що на день подання скарг Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) не запроваджено, що унеможливлює розгляд апеляційних скарг, поданих в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із касаційними скаргами через підсистему "Електронний суд" до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у яких просять скасувати ухвали апеляційного суду, визнати позивачів такими, що звільнені від сплати судового збору, повернути справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції або направити справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційні скарги подано через підсистему "Електронний суд" 13 червня 2019 року та 09 липня 2019 року.

Ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2019 року та від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/1374/19, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано сторонам подати відзиви на касаційні скарги.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржники вказують на те, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційні скарги на тій підставі, що система "Електронний суд" не функціонує, не надав належної правової оцінки тому, що право учасників справи подавати документи до суду в електронній формі, законодавством не поставлено у залежність від дати початку функціонування ЄСІТС. Скаржник вважає, що жодне положення підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України не можна тлумачити як таке, що скасовує або обмежує права учасників процесу на подання процесуальних документів в електронній формі.

Від інших учасників справи заперечення або відзиву на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року не відповідають, а викладені у касаційних скаргах доводи скаржників є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.

Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

У пункті 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

З інформації, наявної в Єдиній судовій інформаційній (автоматизованій) системі документообігу суду, вбачається, що касаційні скарги надійшли за допомогою підсистеми «Електронний суд» та містять електронний цифровий підпис заявників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зазначена інформація кореспондується з наявними у матеріалах справи паперовими копіями апеляційних скарг, які роздруковані, з яких вбачається, що документи сформовані у системі "Електронний суд" 01 червня 2019 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у її графі "Підпис" зазначено прізвище, ім`я, по батькові заявників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку про те, що, оскільки станом на дату подання апеляційних скарг в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Шостий апеляційний адміністративний суд, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, апеляційні скарги було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до передчасного висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала на підставі частини четвертої статті 298 КАС України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить до висновку, що касаційну скаргу, у частині скасування ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та від 13 червня 2019 року та повернення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, слід задовольнити.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У контексті цієї нової редакції статі 129 Конституції України варто також звернути увагу на висновок, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, згідно з яким Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо; ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному порядку, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

У своєму рішенні від 08 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 Конституційний Суд України також зробив наступний висновок стосовно того, що право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Стосовно вимоги касаційної скарги щодо визнання позивачів такими, що звільнені від сплати судового збору у межах даних спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Зі змісту оскаржуваних ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року вбачається, що апеляційний суд повернув апеляційні скарги особі, яка їх подала, з мотивів того, що вони подані через підсистему "Електронний суд" за відсутності фактичного початку роботи ЄСІТС. Разом з тим, по суті заявлених вимог апеляційні скарги, у тому числі щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції у звільненні позивачів від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", апеляційним судом не розглядалися. Тобто ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року, якою відмовлено позивачам у звільненні від сплати судового збору, апеляційним судом не переглядалась.

При цьому, практика вирішення таких питань викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справах № 817/777/16 та № 817/649/16, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 826/17641/18, від 08 серпня 2019 року у справі № 817/649/16.

На цій підставі, у межах касаційного перегляду оскаржуваних ухвал апеляційного суду, визначених статтею 328 КАС України, у задоволенні вимоги щодо звільнення позивачів від сплати судового збору за подання адміністративного позову слід відмовити, оскільки касаційний суд не переглядає ухвали суду першої інстанції, які не були предметом перегляду в апеляційному суді.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France, заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Такий підхід корелює з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у пункті 39 рішення по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain, заява № 58695/97) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди, однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені".

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява № 29731 /96).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain", заява № 28090/95).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити частково, оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанцій скасувати та повернути справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів повертає справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 248 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді