Спір щодо відсутності компетенції вчиняти ті чи інші дії допускається виключно між суб`єктами владних повноважень (ВС/КАС № 802/833/17-а від 05.07.2019)

Фабула судового акту: Досить цікаве рішення Касаційного адміністративного суду у якому суд касаційної інстанції висловився з приводу питання – хто ж саме може порушувати спори з приводу наявності або відсутності у суб’єктів владних повноважень компетенції вчиняти ти чи інші дії.

У даній справі підприємство звернулось до суду із позовом до органу Державної виконавчої служби у якому порушено питання відсутності у ДВС повноважень відкривати виконавчі провадження з примусового виконання постанов Держаної служби України з безпеки на транспорті та всіх його управлінь щодо застосування адміністративно-господарських штрафів.

Обгрунтовуючи свої вимоги підприємство послалось на те, що справи про накладення адміністративно-господарських штрафів мають право розглядати посадові особи центрального органу виконавчої влади, а постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративно-господарських штрафів не визнані виконавчими документами, таким чином адміністративно-господарські штрафи, застосовані до суб`єктів господарювання, повинні стягуватись на підставі виконавчих документів, виданих судом, відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Постановою адміністративного суду першої інстанції вказані вимоги задоволено.

Натомість апеляційний суд із таким рішенням не погодився та у позові відмовив.

Така відмова і стала підставою для звернення підприємства до Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою.

Проте, доводи позивача КАС до уваги не взяв та визнав їх необґрунтованими.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За нормами п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

При цьому спори, які виникають із застосування зазначеної норми закону можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб’єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.

Із аналізу наведеної норми можна зробити висновок про те, що позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Отже, вимоги підприємства, яке не є суб’єктом владних повноважень про встановлення відсутності компетенції (повноважень) органів ДВС приймати до виконання постанови територіальних органів Управління Державної служби України, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб`єктами владних повноважень.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ВП: Спори щодо зобов’язання зареєструвати податкову накладну судами НЕ розглядаються (ВС/ВП № 908/1568/18 від 05.06.2019)

ВП ВС: Дійшла висновку, що позов про визнання протиправним і скасування рішення громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції (ВП ВС: справа № 826/4734/16, 27.03.19)

ВС/ВП: Законність дій/бездіяльності держвиконавців у зведених виконавчих провадженнях за рішеннями судів різних юрисдикцій розглядається у порядку адміністративного судочинства (ВС/ВП № 805/3267/16-а від 24.04.2019)

ВП ВС: Оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження і не наділений правом оскарження вимоги приватного виконавця в порядку господарського судочинства, спір підлягає розгляду в адміністративному суді (ВП ВС, справа № 823/359/18, 27.03.19)

Стягнення судових витрат на користь суб’єкта владних повноважень можливе лише щодо тих витрат, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ВС/КАС, справа № 161/14389/16-а, 30.10.18)

Необхідність судового захисту інтересів держави саме прокурором від імені суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтована і підтверджена належними доказами ВС/КАС, справа №822/1169/17, 19.07.18)

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2019 року

Київ

справа №802/833/17-а

адміністративне провадження №К/9901/20428/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 802/833/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Ватаманюка Р.М., Сторчака В.Ю.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» (надалі також - позивач) звернулося до суду з позовом до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року позов задоволено. Встановлено відсутність компетенції (повноважень) Жмеринського міскрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкривати виконавчі провадження з виконання постанов Держаної служби України з безпеки на транспорті та всіх його управлінь щодо застосування адміністративно-господарських штрафів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.».

3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що справи про накладення адміністративно-господарських штрафів мають право розглядати посадові особи центрального органу виконавчої влади, а постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративно-господарських штрафів не визнані виконавчими документами, таким чином адміністративно-господарські штрафи, застосовані до суб`єктів господарювання, повинні стягуватись на підставі виконавчих документів, виданих судом, відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

4. Постановою Вінницького адміністративного апеляційного суду від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

5. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року вказав що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області приймати до виконання постанови територіальних органів Управління Державної служби України з безпеки на транспорті, які не визнані законом виконавчими документами не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб`єктами владних повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У листопаді 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга.

7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Вінницького адміністративного апеляційного суду від 12 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» на постанову постанову Вінницького адміністративного апеляційного суду від 12 жовтня 2017 року.

9. 12 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

10.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10.2. Позивач вважає, що так як жодним законом постановам територіальних органів Управління Державної служби України з безпеки на транспорті не надано статусу виконавчого документа, то у Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області не має повноважень на виконання таких постанов.

11. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті у Вінницькій області винесено постанови про накладення штрафів на Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» № 0024909, № 0030002, № 0030003, № 0030042, № 0030043, № 0030044, № 0030072, № 0030068 , № 0030069 , № 0030071.

13. Позивач оскаржив вказані постанови до Державної служби України з безпеки на транспорті.

14. Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Вінницькій області звернулося до Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про прийняття до виконання постанов про накладення штрафів на Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.», відповідно до яких 10 травня 2017 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

19. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

20. Пунктом першим частини першої статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

21. Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 3 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

22. Пунктом третім частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

23. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Згідно з статтею третьою Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

28. Спори визначення у пункті третьому частини другої статті 17 КАС України можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.

29. Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

30. Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

31. Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

32. Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.

33. При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

34. Враховуючи викладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області приймати до виконання постанови територіальних органів Управління Державної служби України, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб`єктами владних повноважень.

35. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності у позивача права звернення до суду з позовом про оскарження постанов про відкриття виконавчих проваджень.

36. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

37. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VI. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» - залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №802/833/17-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді