ВРУ прийняла новий закон про Акціонерні товариства: що передбачає законопроект №2493

Нещодавно, 01 серпня 2022 року, Верховна Рада України прийняла законопроект №2493. Проект Закону про акціонерні товариства, підписаний Головою ВРУ, передбачає набрання чинності нового Закону “Про акціонерні товариства” з 1 січня 2023 року (крім деяких положень щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи, які набирають чинності з 1 січня 2024 року). Разом з тим, існуючий зараз Закон України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514 - втрачає чинність. Наразі законопроект №2493 очікує підпису Президента, тому аналізуємо текст підписаний Головою ВРУ.

Новий закон спрямовано на адаптацію правового регулювання акціонерних товариств (далі - АТ) до законодавства ЄС. І хоча серед цілей закону - покращення корпоративного управління товариствами, система запропонована новим Законом може ще більше ускладнити управління і так, не особливо популярними, АТ. З іншої сторони - є нововведення які тільки позитивно відобразяться на застарілому управлінні - як то проведення електронних зборів, спрощення порядку зміни типу АТ, відсутність ревізійних комісій та інше.

Згадайте новину: Рідкісний спосіб захисту - визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції

Якщо коротко - законопроект №2493 передбачає такі основні нововведення:

1. можливість проведення загальних зборів акціонерів трьома шляхами: 1) очного голосування (передбачають спільну присутність акціонерів, але, разом із тим акціонери можуть здійснювати електронне заочне голосування засобами авторизованої електронної системи); 2) електронного голосування (збори проводяться виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів з використанням авторизованої електронної системи); 3) опитування (іменуються – дистанційні загальні збори і проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до АТ через депозитарну систему).
2. при проведенні дистанційних, або електронних загальних зборів, кожен акціонер може проголосувати достроково - до дати їх проведення.
3. вводиться можливість однорівневої та дворівневої структури управління в АТ. За однорівневої - органами управління АТ є загальні збори акціонерів та рада директорів. Тобто контроль і управління діяльністю АТ здійснюється радою директорів. За дворівневої - органами управління АТ є загальні збори акціонерів, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний). Тут - чіткий розподіл функцій з безпосереднього управління поточною діяльністю АТ (на виконавчому органі), функція контролю за роботою виконавчого органу та керівників АТ (на наглядовій раді).
4. тип акціонерного товариства перестає бути обов’язковою складовою найменування АТ (стаття 3 законопроекту №2493), крім того, зміна типу АТ з приватного на публічне, чи навпаки - перестає бути перетворенням та здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами перед публічною пропозицією акцій.
5. вводиться інститут невиконавчих членів ради директорів (невиконавчий директор) і незалежних членів ради директорів (незалежний невиконавчий директор). Невиконавчий директор - це фізособа, що в раді директорів здійснює функції нагляду, управління ризиками та контролю за діяльністю АТ та виконавчих директорів. Що ж до незалежного - це той же невиконавчий, але при цьому відповідає вимогам незалежності, встановленим Законом. Нагадаю, що поняття “незалежний директор”, що обирався в наглядову раду фігурує ще з 2017 року у існуючому профільному законі (це поняття є особливо важливим для АТ з державною участю).
6. такий орган як ревізійна комісія та ревізор, фактично зникають. Вони перестають бути обов’язковими органами в АТ. Їх повноваження розподіляються між членами інших органів, судячи, зокрема з інституту “невиконавчих директорів” в однорівневій структурі.
7. законопроектом встановлюється можливість вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонеру (акціонерам), що у своїй сукупності є власником (власниками) 5 і більше голосуючих акцій (за старим законом - 10-ти і більше).
8. разом із цим, розширюється перелік осіб, які можуть звертатися до суду в інтересах юрособи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою (зверніть увагу - не тільки в АТ). Так, у редакції запропонованій цим законопроектом №2493 - ГПК України передбачатиме, що власник (-ки), учасник (-ки), акціонер (-ри), якому (-им) сукупно належить 5 і більше % статутного капіталу - може (можуть) подати в інтересах юр.особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юр.особі її посадовою особою.
9. вводиться інститут незалежних експертів, які, зокрема, проводять аналіз проекту умов злиття, приєднання АТ, складають та подають до наглядової ради або ради директорів та акціонерам письмовий звіт. Вимоги до таких встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР). Такими можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Такий звіт фактично стосується справедливості та доречності коефіцієнта конвертації акцій при злитті/приєднанні АТ. Експерт може нести відповідальність перед акціонерами за шкоду, заподіяну їм у результаті підготовки такого звіту.
10. законопроект зменшує мінімальний розмір статутного капіталу в АТ - з 1250 мінзарплат (на сьогодні це 6500 * 1250 = 8 125 000 грн.) до 200 мінзарплат (на сьогодні це 6500 * 200 = 1300 000 грн., водночас враховуйте, що поки закон набере чинності показник мінзарплати може зростати).
11. як і в старому Законі про АТ, є вимоги щодо виплати дивідендів і заборони до виплати. Публічні АТ, чи банки здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему, а ось інші - на свій вибір (в тому числі з можливістю безпосередньої виплати акціонерам). Разом із тим, законопроект №2493 в статті 35 (обмеження на виплату дивідендів) уточнив, що будь-які дивіденди, отримані акціонером з порушенням вимог щодо обмеження їх виплат, підлягають поверненню в судовому порядку, якщо такий акціонер знав або повинен був знати, що дивіденди виплачуються з порушенням цих вимог.
12. вводиться поняття радник з корпоративних прав. Це юрособа, яка на постійній основі аналізує для акціонерів розкриття регульованої інформації та іншу інформацію про АТ, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію або акції яких допущені до торгів на організованому ринку.
13. врегульовується питання відповідальності посадових осіб АТ. Так, запроваджується механізм відшкодування ними збитків, встановлення обмеження щодо зайняття посад в АТ та можливості дострокового припинення їх повноважень у разі завдання збитків.
14. розширено також регулювання статусу і компетенції корпоративного секретаря.

Необхідно додати, що окрім змін до корпоративного управління акціонерними товариствами, нововведення вводяться і щодо товариств з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю. Так, планується ввести можливість для ТОВ і ТДВ, за рішенням їх учасників, перейти на облік часток таких товариств в обліковій системі часток, що вестиметься Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі договору з таким, у порядку, встановленому НКЦПФР.

Згадайте новину: ЗУ «Про акціонерні товариства» має пріоритет над статутом ВАТ, який не приведений у відповідність до Закону – рішення ВС № 912/947/20

Логічно, що новий закон - у випадку підписання його Президентом, призведе до необхідності приведення корпоративного управління існуючих АТ до нових умов. Так, відповідно до “Прикінцевих та Перехідних положень” законопроекту №2493, АТ зобов’язані будуть привести свою діяльність, у тому числі статути та внутрішні положення, у відповідність - до 31 грудня 2023 року.

Ті АТ в яких на день набрання чинності не буде створена наглядова рада, до приведення своєї діяльності у відповідність - вважаються такими, що обрали однорівневу систему управління, а колегіальний виконавчий орган такого АТ виконує функції ради директорів. Процедури ж припинення / виділу, розпочаті до дня набрання чинності новим законом - здійснюватимуться відповідно до законодавства, що діяло на момент початку такої процедури.

Перелік всіх змін та нюансів - звичайно що потребує більш детального дослідження. В цілому ж, хотілось би очікувати, що новий закон позитивно вплине на корпоративне управління в АТ, популяризує таку організаційно правову форму для інвесторів та - можливо, дозволить розвинути фондовий ринок України, в тому числі, за рахунок приведення управління АТ до рівня вимог лістингу провідних міжнародних фондових бірж.

​​Джерело: юридичний ресурс Протокол