02.03.2020 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

При примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, його учасники можуть оскаржити такі дії у порядку адміністративного судочинства (ВП ВС,№ 823/564/17,22.01.20)

При примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, його учасники можуть оскаржити такі дії у порядку адміністративного судочинства (ВП ВС,№ 823/564/17,22.01.20) - 0_03273400_1583146612_5e5ce6740801f.jpg

Фабула судового акта: Товариство з обмеженою відповідальнітю (ТОВ) позивалось до районного відділу державної виконавчої служби і просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ДВС про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги ТОВ мотивовувало тим, що виконавче провадження було відкрито на виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження. При цьому позивач, зокрема, зазначав, що всупереч вимогам законодавства щодо обов'язкової видачі судом виконавчого листа у разі виконання судового рішення у кримінальному провадженні органами ДВС виконавчий лист судом видано не було. ТОВ також вважало, що що ухвала слідчого судді суду першої інстанції про накладення арешту на майно в силу приписів ст. 175 КПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконується слідчим, прокурором та не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», відтак відкриття відповідачем оскаржуваною постановою виконавчого провадження є протиправним.

Вважаючи, що спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, провадження у справі закрив.

Доводи ТОВ, що звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою зводились до того, що оскільки ним оскаржується не безпосередньо ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, а постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, спір у цій справі має бути вирішений за правилами адміністративного судочинства. Крім того, КПК України не визначає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС, прийнятих чи вчинених у рамках кримінального провадження.

Рішення у справі було прийняте Великою Палатою Верховного Суду, скаргу ТОВ задовольнила, підтвердивши правовий висновок про те, що оскільки КПК України дійсно не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.

Постанова ВП ВС обґрунтована наступними приписами законодавства.

Ст. 1 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі ст. 3 цього ж Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Ч. 1 ст. 74 вказаного Закону визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Однак КПК України, передбачаючи можливість виконання судових рішень органами ДВС, не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.

В свою чергу ст. 181 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 287 КАС України у чинній редакції.

Безумовно читачів буде цікавити рішення суду по суті справи. Як свідчить ЄДРСР України, 20 лютого 2020 року цю справу було розглянуто окружним адміністративним судом, який відмовив ТОВ в позові, зазначивши, зокрема, що «Кримінальний процесуальний кодекс України не містить порядку виконання ухвали слідчого судді про арешт майна, тому для вказаних цілей в обов`язковому порядку повинен використовуватись Закон №1404-VIII, оскільки саме цей закон передбачає процедуру примусового виконання рішень та ухвал судів».

Суд також звернув увагу на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки за умови не скасованої ухвали слідчого судді, накладення арешту на майно є неминучим та повинно бути виконано в той чи інший спосіб і є кінцевою метою на яку спрямована дія даної ухвали. Отже, спосіб виконання названої ухвали жодним чином не впливає на права позивача. Натомість, позивач повинен захищати свої права шляхом оскарження ухвали слідчого судді.

Аналізуйте судовий акт: Підсудність оскарження дій державного реєстратора: адміністративні суди продовжують розглядати такі спори незважаючи на рішення ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016р. (Окружний адмін. суд м. Києва від 09 вересня 2016р. у справі № 826/11931/16)

Адмінсуди не розглядають позови або скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, якщо законом, передбачений інший порядок їх оскарження (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-931цс16)

Накладення державним виконавцем арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування, призводить до порушення конституційних прав працюючих (ВГСУ, справа № 905/3472/15, 29.11.16)

Як скасувати тимчасову заборону виїзду за кордон? Або помилки виконавця у застосуванні зворотної дії закону (справа № 754/881/14-ц, від 23 грудня 2019 р.)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 823/564/17

Провадження № 11-673апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» до Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (суддя Тимошенко В. П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (судді Вівдиченко Т. Р., Грибан І. О., Собків Я. М.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кищенці» (далі - ТОВ «Кищенці») звернулося до суду з позовом до Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ДВС), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ДВС про відкриття виконавчого провадження

від 22 березня 2017 року ВП № 53625831.

2. Позов мотивовано тим, що виконавче провадження відкрито на виконання ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області

від 28 грудня 2016 року № 1-кс/705/1461/16 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 травня 2016 року № 12016250210000117 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

3. Як зазначає позивач, всупереч вимогам законодавства щодо обов`язкової видачі судом виконавчого листа у разі виконання судового рішення у кримінальному провадженні органами ДВС виконавчий лист Уманським міськрайонним судом Черкаської області видано не було.

4. ТОВ «Кищенці» наголошує на тому, що ухвала слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області про накладення арешту на майно в силу приписів статті 175 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконується слідчим, прокурором та не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», відтак відкриття відповідачем оскаржуваною постановою виконавчого провадження є протиправним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 квітня 2017 року закрив провадження у справі.

6. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

7. Судові рішення мотивовано тим, що спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства з огляду на те, що предметом його є накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження.

8. Суди, зокрема, дійшли висновку, що особі, яка є власником майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі й у тому випадку, коли ця особа не є учасником вказаного кримінального провадження, надано право звернутися із клопотанням про скасування арешту, а також вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтею 174 КПК.

9. Також судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» судом, який у межах у спірних правовідносин видав виконавчий документ, є Уманський міськрайонний суд Черкаської області як загальний суд з розгляду кримінальних справ, що діє у рамках положень КПК, тому позивач може оскаржити накладення арешту на майно до суду, який наклав такий арешт.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзі ТОВ «Кищенці» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11. Скаржник зазначає, зокрема, що спір у цій справі має бути вирішений за правилами адміністративного судочинства, оскільки ним оскаржується не безпосередньо ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, а постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

12. Позивач указує, що КПК не визначає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС, прийнятих чи вчинених у рамках кримінального провадження, тому вважає, що спір має бути вирішений за правилами адміністративного судочинства.

Позиція інших учасників справи

13. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

14. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 16 червня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

15. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.

16. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС (у чинній редакції) визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 липня 2019 року справу за позовом ТОВ «Кищенці» до ДВС про визнання протиправною та скасування постанови передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Відповідно до частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

19. Положеннями статті 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

20. Згідно зі статтею 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

21. Статтею 175 КПК визначено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

22. Відповідно до частини третьої статті 535 КПК у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

23. Таким чином, КПК урегульовано питання накладення слідчим суддею арешту на майно, а також оскарження ухвали слідчого судді про накладення такого арешту.

24. Разом з тим предметом спору у цій справі є оскарження рішення державного виконавця (постанови про відкриття виконавчого провадження), пов`язаного з виконанням ухвали про накладення арешту на майно, ухваленої за правилами КПК, та порушення, допущені виконавцем при прийнятті такого рішення, оскільки, на думку позивача, така постанова винесена без належних правових підстав, а саме без видачі судом виконавчого листа.

25. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

26. Згідно зі статтею 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

27. Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

28. Отже, КПК передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.

29. Натомість статтею 181 КАС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

30. Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 287 КАС у чинній редакції.

31. Таким чином, з урахуванням того, що КПК не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.

32. Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах

від 12 грудня 2018 року у справі № 757/61236/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 586/77/17, від 19 червня 2019 року у справі № 383/493/18.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

33. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі має бути вирішений за правилами КПК.

34. Доводи скаржника щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів знайшли своє підтвердження під час її розгляду у суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду.

36. За змістом частини першої статті 353 КАС (у чинній редакції) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

37. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» задовольнити.

2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року - скасувати.

3. Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» до Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

В. С. Князєв

Судді:

Н. О. Антонюк

О. Р. Кібенко

Т. О. Анцупова

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

Л. І. Рогач

М. І. Гриців

О. М. Ситнік

Д. А. Гудима

О. С. Ткачук

В. І. Данішевська

В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна

О. Г. Яновська

1893
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0