ВС/КАС: Висновок медичного огляду на стан сп’яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, та взагалі не може бути скасований судом (ВС/КАС у справі 120/4189/19-а від 11 серпня 2020 р.)

01.09.2020 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
ВС/КАС: Висновок медичного огляду на стан сп’яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства,  та взагалі не може бути скасований судом (ВС/КАС у справі  120/4189/19-а від 11 серпня 2020 р.) - 6233a11af94bd0f8026614eab3f9362c_5f4e9d9e8f5fa.jpg

Фабула судового акту: Позивач був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП.

Плануючи уникнути відповідальності і вибити доказ позивач у цій справі звернувся до суду із окремим позовом про визнання недійсним та скасування висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідачем у справі є КП обласний наркологічний диспансер.

Суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, відмовив у відкритті провадження у адмінсправі на підставі пункту першого, частини першої ст. 170 КАС України.

Суди наголошують, що висновок медичного огляду був складений лікарем, його метою є лише встановлення певних фактів, а не прийняття рішення, при цьому ні обласний наркологічний диспансер, ні сам лікар не є суб’єктами владних повноважень.

Ймовірно порушення законодавства, зокрема Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/ були.

Проте логіка судів проста. Висновок медичного огляду не породжує прав та не створює обов’язків для водія. Тому не підлягає оскарженню. І не лише в адміністративному суді, а і в будь-якому іншому.

Начебто все логічно. Але як бути із ст. 124 Конституції України та ст. 55 Конституції України….

Аналізуйте судовий акт: У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння (справа № 139/808/18, 26.09.18)

Огляд на стан сп’яніння у медичному закладі НЕ потребує присутності свідків (Хмельницький апеляційний суд у справі № 682/599/20 від 13.05.2020)

Випив ліки, а не горілки, але ж відмовився від огляду? Однозначна 130-я! (Хмельницький апеляційний суд № 686/31402/19 від 13.04.2020)

Вживання водієм після ДТП алкоголю до проведення медичного огляду тягне за собою відповідальність (Скадовський райсуд Херсонської області № 663/2100/19 від 19.07.2019)

При наявності підозри у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп’яніння поліцейські ПОВИННІ запропонувати водієві пройти огляд на місці (Шевченківський р/с м. Києва № 761/10824/19 від 20.05.2019)

Відмова від повторного проходження огляду на стан сп’яніння не підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (Суд у справі №552/1316/19 від 02 квітня 2019 р.)

Дії особи, що полягають у відмові від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння в медичному закладі, який не є найближчим для особи, що підлягає такому огляду, не можуть тягнути за собою адмінвідповідальність (Справа № 567/654/18)

Якщо в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння - це свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві (ВС/КАС № 760/9462/16-а)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 120/4189/19-а

адміністративне провадження № К/9901/5314/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" про визнання недійсним і скасування висновку медичного огляду, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (суддя-доповідач Дмитришена Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (головуючий суддя Франовська К.С., судді Кузьменко Л.В., Совгира Д.І.),

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" (далі - КП "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія") про визнання недійсним і скасування висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 25.11.2019 №3245 як такого, що складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановою від 30 січня 2020 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив ухвалу окружного суду без змін, додатково роз?яснивши позивачу, що спір за вирішенням якого він звернувся до адміністративного суду, не підлягає судовому розгляду за правилами будь-якого судочинства.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводами позивача, віднесення цього спору до юрисдикції адміністративного суду випливає з положень частини першої статті 267 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а відмова у судовому захисті його права на охорону здоров?я є порушенням статті 55 Конституції України.

Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 як водій транспортного засобу був направлений інспектором патрульної поліції на медичний огляд до КП "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп?яніння).

Предметом цього спору є висновок медичного огляду, складений лікарем указаного закладу охорони здоров`я стосовно позивача.

За змістом частини першої статті 260, частин першої і другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водіїв на стан сп`яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з частиною першою статті 267 КУпАП застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі огляд на стан сп`яніння, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Проаналізувавши частину першу статті 267 КУпАП у контексті з положеннями КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що за правилами адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, що виникають з приводу проведення огляду водіїв на стан сп?яніння суб?єктом владних повноважень, визначеним у статті 266 КУпАП, а саме: поліцейським.

У свою чергу висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається лікарем, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, та Інструкції.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, лікар закладу охорони здоров`я не є суб?єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а медичний висновок, складений ним із застосуванням спеціальних знань з метою встановлення певних обставин і фактів, не є рішенням суб?єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню за правилами КАС України.

Суди мотивовано виходили з того, що вказаний висновок медичного огляду безпосередньо не породжує для позивача будь-яких прав чи обов?язків. Водночас такий висновок може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані сп?яніння та підлягає оцінці судом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп?яніння. Отже, як доказ у справі, цей висновок підлягає спростуванню саме у такій справі.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржуваний позивачем висновок медичного огляду на стан сп?яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська

5137
Просмотров
1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1