Відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника не є підставою для повернення його без прийняття до виконання (ВС/КЦС у справі № 639/2561/18-ц від 24 грудня 2020 р.)

12.01.2021 | Автор: Наталія C.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника не є підставою для повернення його без прийняття до виконання (ВС/КЦС у справі № 639/2561/18-ц від 24 грудня 2020 р.) - 0_26832700_1610381947_5ffc7a7b41875.jpg

Фабула судового акту: Якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повертає його стягувачу. Разом із тим, тривалий час виконавцями ігнорується правова позиція ВС, про те, що повернення виконавчого документа через відсутність у ньому, наприклад, даних про особу має ознаки надмірної формальності, оскільки у виконавця не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів.

У цій справі стягувач у виконавчому провадженні звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Так, районним судом було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення про стягнення з боржника на користь стягувача суми страхового відшкодування.

Пізніше державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.

Позиція ВС: Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

У п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,

П. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду»

(HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Аналізуйте судовий акт: Повернення виконавчого документа через відсутність у ньому даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів (ВС/КЦС, справа № 471/283/17-ц, 22.08.18)

Бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна фізичної особи є триваючим правопорушенням, тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому 447-451 ЦПК України (Справа № 756/4756/14-ц)

Державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу (ВС/КЦС № 554/13475/15-ц від 31.07.2019)
Постанова державного виконавця, яка оформлена із порушеннями, є НІКЧЕМНОЮ, а отже НЕ може бути оскаржена (ВС/КЦС № 235/4897/14-ц від 05.06.2019)

Постанова

Іменем України

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 639/2561/18-ц

провадження № 61-578св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції

у Харківській області Грар Юлія Володимирівна,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року

у складі судді Баркової Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У травні 2018 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група») звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському

та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Грар Ю. В. (далі - Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області) про визнання дій незаконними, скасування прийнятих рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Скарга мотивована тим, що 13 лютого 2018 року Жовтневим районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПрАТ «СК «Українська страхова група» суми страхового відшкодування

у розмірі 21 893,77 грн та 1 600,00 грн судового збору.

11 квітня 2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС

по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного

ТУЮ у Харківській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке отримано 11 травня 2018 року.

ПрАТ «СК «Українська страхова група» вважало, що повернення виконавчого документу є безпідставним та обмежує його права,

як стягувача, оскільки державний виконавець у подальшому мав можливість здійснити запити до органів державної влади для встановлення ідентифікаційного коду боржника, а не повертати виконавчий документ.

З урахуванням викладеного, ПрАТ «СК «Українська страхова група» просило суд: визнати неправомірними дії держаного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 квітня 2018 року; скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов`язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження

за виконавчим листом від 13 лютого 2018 року № 639/6709/17; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року скаргу ПрАТ «СК «Українська страхова група» задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС

по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області Грар Ю. В. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 квітня 2018 року за виконавчим листом № 639/6709/17.

Скасовано повідомлення державного виконавця Міжрайонного ВДВС

по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області Грар Ю. В. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 квітня 2018 року

за виконавчим листом № 639/6709/17.

Виконавчий лист від 13 лютого 2018 року № 639/6907/17 повернуто

до Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області для подальшого виконання.

Ухвала суду мотивована тим, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника

не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, а тому, як вважав суд першої інстанції, дії державного виконавця порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу Міжрайонного ВДВС по Холодногірському

та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду

м. Харкова від 15 серпня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи скаргу ПрАТ «СК «Українська страхова група», суд першої інстанції обґрунтовано виходив із тих обставин, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, у зв`язку із чим дії державного виконавця порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах

м. Харкова Головного ТУЮ в Харківській області, посилаючись

на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити

у задоволенні скарги ПрАТ «СК «Українська страхова група».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Жовтневого районного суду м. Харкова.

У травні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли, як вважав Міжрайонний ВДВС по Холодногірському

та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області, помилкового висновку про задоволення скарги

ПрАТ «СК «Українська страхова група», оскільки повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 квітня 2018 року прийнято відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень державного виконавця, при цьому права чи свободи заявника не були порушені.

Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 08 грудня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» суму страхового відшкодування у розмірі 21 893,77 грн та 1 600,00 грн судового збору.

На виконання вказаного судового рішення 13 грудня 2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова видано виконавчий лист (а. с. 5).

11 квітня 2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС

по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу (ПрАТ «СК «Українська страхова група») без прийняття до виконання на підстав пункту 6 частини четвертої

статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки

у виконавчому документі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (а. с. 6).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Міжнародного ВДВС по Холодногірському

та Новобаварському районах м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків

не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно

з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб)

або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження

боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи

в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб -

за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків

або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі

№ 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 жовтня

2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18)

та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18).

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові

від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14.

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року

у справі № 6-45цс14 визначено, що «вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи),

а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі

й конфіденційну. Отже, висновок суду касаційної інстанції про те,

що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника

є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати передчасним».

Така правова позиції викладена і у постанові Верховного Суду України

від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд»

було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло

б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду»

(HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Отже, задовольняючи скаргу ПрАТ «СК «Українська страхова група», суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника

не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа,

та дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах

м. Харкова Головного ТУЮ у Харківській області Грар Ю. В. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу

(ПрАТ «СК «Українська страхова група») без прийняття до виконання

на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії

та номера паспорта боржника, порушують права стягувача та є такими,

що не відповідають вимогам закону.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися

для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але

не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування

чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби

по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року

та постанову Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович

3620
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
0