Ухвалення закону про українську державну мову: що треба знати про зміну статусу російської в Україні

Ухвалений Верховною Радою 25 квітня закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачає гарантії використання української мови в публічному просторі і не поширюється на мову приватного спілкування і мову релігійних обрядів. Норми закону встановлюють обов'язкове використання української мови в державному і комунальному секторах, на транспорті і в закладах харчування, маркуванні товарів і послуг, в медичній, освітній і мистецькій сферах, а також у засобах масової інформації. Водночас, мовні права національних меншин мають бути на виконання зобов'язань України згідно з Європейською хартією регіональних мов і мов нацменшин, гарантовані окремим законом, проект якого уряд має розробити і подати парламентові за півроку після набуття чинності закону про державну мову.

Чи справді ухвалення мовного закону розколює українське суспільство і загрожує масовими протестами російськомовного населення?

Згідно з соціологічними дослідженнями останніх років, мовне питання не входить до переліку пріоритетів переважної більшості українців. Але воно завжди було дратівливим для проросійських політичних сил, представники яких у Верховній Раді чинили запеклий спротив ухваленню мовного закону. Депутати від фракції "Опозиційний блок" і "Воля народу" заявили про намір оскаржити закон в Конституційному суді як такий, що суперечить кільком статтям Конституції України й проголосований із порушенням регламенту.

Опитані соціологи і політологи не виключають, що проросійські сили намагатимуться зробити мовний закон одним з елементів своєї парламентської виборчої кампанії і закликати до вуличних протестів. Натомість автори закону стверджують, що він був узгоджений з представниками Ради Європи і НАТО, а також розроблений за зразком аналогічних законів, що діють у таких країнах Європейського Союзу, як Франція, Польща і держави Балтії.

Яким тепер буде статус російської мови?

Російська мова в Україні остаточно втрачає статус мови міжнаціонального спілкування. Ці функції новий мовний закон покладає виключно на українську мову. Обов'язкове володіння українською для державних службовців було запроваджене і раніше законом "Про державну службу". Але тепер володіння українською стає обов'язком кожного громадянина України й навіть для осіб, що прагнуть набути українського громадянства.

Де і ким може використовуватися російська мова?

Російська мова зводиться до статусу мови решти понад 100 мов національних меншин, які мешкають в Україні. Її застосування не обмежується в приватному спілкуванні і в релігійних обрядах. Так само, як і мови інших нацменшин, російська мова може бути присутні у книговидавництві, пресі, телебаченні і освіті та в сфері обслуговування. Але українській мові в цих галузях надається перевага - як мові міжнаціонального спілкування в публічному просторі. Наприклад, українська мова позиціонується як головна мова видавничої діяльності, а тиражі на інших мовах не можуть перевищувати тиражі українською. Інтернет-сайти зобов'язані мати україномовні версії, які мають відкриватися першими за умовчанням. Усі культурно-масові заходи мають проводитися виключно державною мовою. Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською. В науковій сфері дозволяється писати наукові статті та дисертації або українською мовою, або мовами держав Євросоюзу.

Які штрафні санкції передбачені за порушення норми використання інших мов, в тому числі й російської, в публічному просторі?

За дискримінацію української мови, в тому числі на користь російської, запроваджується адміністративна відповідальність. В гуманітарній сфері - освіта, наука, культура, спорт - за порушення мовної політики загрожує штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (зараз це від 3400-5100 гривень, - Ред.). Набуття чинності цієї норми відтерміноване на три роки. За цей час в усіх областях мають бути створені центри з вивчення української мови.

Як буде організоване навчання російською мовою і російської мови в школах?

Українська мова стає обов'язковою у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. У молодшій школі й садочках допускається паралельне навчання російською та іншими мовами нацменшин. Для цього дозволено створення окремих класів або груп. Цей привілей не діє лише у вищих навчальних закладах, де навчання має бути виключно українською, з дозволом викладання одного або кількох предметів на одній з офіційних мов ЄС. Перехід зовнішнього незалежного тестування на українську мову відкладається до 2025 року.

Що буде з російськомовною пресою?

Заборони на мовлення чи друк газет російською мовою, як і іншими мовами нацменшин, немає. Але українська стає обов'язковою для всіх ЗМІ. Телепередачі російською чи іншими мовами мають дублюватися українською, а якщо хтось з учасників програми говорить іншою мовою, то телерадіокомпанія має забезпечити синхронний переклад.

На загальнонаціональних каналах квота української мови збільшується до 90 відсотків. Для регіональних ЗМІ допускається 20 відсотків добового мовлення російською чи іншими мовами. Виняток є лише для телерадіоорганізацій, що мовлять кримськотатарською мовою: для них українське мовлення може бути не менше 40 відсотків ефірного часу. Обов'язок кожного електронного ЗМІ мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися першою за замовчуванням, набуває чинності за півтора роки від набрання чинності закону.

Всі українські газети, крім тих, які виходять англійською та іншими мовами ЄС, а також кримськотатарською мовою, повинні виходити українською. Перехідний період для них встановлений у два роки. Газеті, що буде друкуватися російською, або іншою мовою нацменшини без тиражу державною мовою встановлений штраф від 6 800-8 500 гривень.

Як ті, хто не володіє українською мовою, можуть зрозуміти оголошення на транспорті, інструкції зі вживання ліків чи квитанції на сплату комунальних послуг?

Провізори в аптеках, працівники на транспорті, а також у всіх інших сферах обслуговування згідно із законом мають спершу звертатися до клієнтів українською мовою. Але на їхнє прохання мають продовжити спілкування зручною для нього мовою і надати нею всю необхідну інформацію. Для перекладу російською чи іншою мовою квитанцій та іншою друкованої продукції можна використовувати інформаційні інтернет-технології. Наприклад, популярний перекладач пошукової системи Google.

Збільшення мовних квот у ЗМІ, іспит на знання української для кандидатів у президенти, контроль і штрафи. Новий закон про державну мову є суперечливим і в багатьох аспектах нетиповим для країни Європи.

У четвер, 25 квітня, Верховна Рада України ухвалила новий закон про засади функціонування державної мови. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Спроби просувати на території України ідею багатомовності закон прирівнює до дій, спрямованих на повалення конституційного ладу. Новий документ, який підтримала переважна більшість представників усіх фракцій і груп у парламенті, окрім "Опозиційного блоку" і "Партії Відродження", набуде чинності через два місяці після публікації - за винятком окремих положень.

Окремо в законі наголошується, що його дія не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів. При цьому за дужки винесені мовні права нацменшин. У тексті говориться, що ці питання регулюються законом про права нацменшин.

Українська як обов'язок

Новий закон зобов'язує представників багатьох органів влади та державних та комунальних структур під час виконання своїх службових обов'язків послуговуватися виключно державною мовою. Сюди належать як перші особи держави, так і керівники усіх міністерств та відомств, державні чиновники, народні депутати, очільники місцевих органів влади, судді, правоохоронці, військовослужбовці та навіть працівники закладів освіти та охорони здоров'я. Українська має бути робочою мовою органів державної влади і діловодства. Усі зустрічі та засідання мають проводитися українською мовою або ж забезпечуватися перекладом на державну мову.

Підтвердженням належного рівня володіння українською мовою у деяких випадках є атестат про повну середню освіту, в інших - сертифікат про рівень володіння державною мовою. Відтепер кандидати на пост президента України муситимуть надавати сертифікат про рівень володіння українською мовою.

Освіта, наука, кафе

Українська визначається законом і мовою освіти в Україні. Дітям, які походять з родин представників нацменшин і корінних народів, закон гарантує право на навчання в комунальних школах і садках рідною мовою поряд з українською. Це право буде реалізовуватися завдяки створенню окремих класів, у яких викладатиметься мова корінного народу поряд із державною мовою. Окрім цього, до програм навчальних закладів може бути внесено одна чи кілька дисциплін, які викладаються офіційними мовами ЄС.

Мовою науки та культури закон також проголошує державну мову. Закон дозволяє використання іншої мови, окрім української, під час культурних заходів, "якщо це виправдано творчим задумом організаторів". Художні фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. Книговидавці, внесені до Держреєстру, зобов'язані видавати українською не менше половини своєї продукції.

Після набуття законом чинності кожен відвідувач кафе і ресторану має право вимагати меню та обслуговування державною мовою. Перейти на іншу мову працівник сфери обслуговування може лише на прохання клієнта. Загалом усі підприємства і організації всіх форм власності, які працюють зі споживачами, повинні здійснювати обслуговування українською мовою. Це правило поширюється також на інтернет-магазини і торгівлю через інтернет-каталоги.

Збільшення квот у ЗМІ

Державна мова визначається і мовою телебачення і радіомовлення в Україні. Закон збільшив квоти навикористання української мови в цих медіа. Відтепер частка мовлення українською мовою на національних каналах ТБ та радіо має становити не менше ніж 90 відсотків від загальної тривалості передач і фільмів. Для місцевих телерадіокомпаній мовлення іншими мовами має становити не більше ніж 20 відсотків. Утім, встановлюється довгий перехідний період для запровадження цієї норми - п'ять років.

Щодо друкованих ЗМІ, то вони також повинні видаватися українською мовою. Видавець має право видавати газету або журнал у двох або більше мовних версіях, проте одна з них має бути українськомовна. Крім того, у кожному місці поширення друкованих ЗМІ українськомвоних газет і журналів має бути не менше 50 відсотків.

Покарання штрафами

У законі також розроблена система штрафів у розмірі від 200 до 600 неоподаткованих мінімумів за повторне порушення його норм. Перехідний період для застосування цієї норми - три роки.

Згідно з новим законом, в Україні має з'явитися Національна комісія зі стандартів державної мови, яка визначатиме рівень володіння українською мовою та видаватиме відповідні сертифікати. Стежитиме за виконання мовного закону Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабінет міністрів. Уповноважений ініціюватиме розслідування щодо порушень посадовими особами норм закону, складатиме протоколи та застосовуватиме стягнення штрафів у випадках, встановлених законом.

Неєвропейська практика

Нові мовні норми, які запроваджуються в Україні, з огляду на європейську практику, є досить суперечливими. Ухвалення окремого закону про функціонування державної мови не є типовою практикою для європейських країн. Як сказав колишній голова консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи із захисту прав нацменшин Франческо Палермо, лише у законодавствах тих країнах, де у мовній сфері існують певні проблеми, є відповідні положення. "Ідеться переважно про країни Центральної та Східної Європи", - констатував експерт.

Ухвалення двох окремих законів: щодо офіційної мови і щодо мови національних меншин - практика, яказаохочується, наприклад, ОБСЄ. "Однак в реальному житті між цими двома законами можуть виникнути невідповідності, що породжує певні труднощі в їхньому тлумаченні: чи норми закону, прийнятого пізніше, мають вищу юридичну силу? Чи є закон про нацменшини особливим - і, відповідно, превалює - над законом про державну мову?" - пояснив Палермо.

Деякі застереження у європейського експерта викликає норма про штрафи за недотримання норм мовного закону. Оскільки міжнародні організації вважають це нормою, яка не відповідає міжнародним стандартам. "Просування мови має здійснюватися лише за допомогою стимулів та заохочень", - наголосив Палермо.

Джерело: DW