Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.11.2020 року у справі №398/1284/20

Ухвала

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 398/1284/20

провадження № 61-17049ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову посилався на те, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2019 року з відповідача на користь батька ОСОБА_4 стягнуто аліменти на його утримання до досягнення повноліття. Зазначав, що проживає разом з батьком, на даний час навчається в Олександрійському політехнічному коледжі на денній формі навчання, термін закінчення навчання - 30 червня 2021 року. Вказував, що мати ухиляється від сплати аліментів, має заборгованість та усунулась від виконання своїх материнських обов'язків, а саме: не піклується про його стан здоров'я, не цікавиться його життям, не надає матеріальної допомоги.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на своє утримання до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2021 року.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, починаючи з 28 квітня 2020 року та до 30 червня 2021 року, за умови, що ОСОБА_1 буде продовжувати навчання.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відмовлено.

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову у даній справі є стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, а тому зазначена справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. У силу принципу дизпозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), Верховний Суд не може самостійно визначити виняткові випадки для відкриття касаційного провадження у справі, яка

в силу закону є малозначною.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев