Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №363/3095/18

Ухвала

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 363/3095/18

провадження № 61-4044ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому з урахуванням збільшених позовних вимог, просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 93 896,18 грн, на користь ОСОБА_1 - моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн та судові витрати на користь позивачів.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заподіяну шкоду в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 93 896,18 грн, моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 5 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

02 березня 2020 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарги подані на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зазначена справа є малозначною, оскільки ціна позову в ній становить 113 896,18
грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2020 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" цього показника в 2 102,00 грн складає 210 200,00

грн (100 х 2 102,00).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Доводи касаційних скарг та доданих до них матеріалів не містять винятків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційні скарги подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель