Ухвала

Іменем України

17 січня 2019 року

м. Київ

справа № 359/2144/18

провадження № 61-48889ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), КарпенкоС. О., Кузнєцова В. О.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 рокуу складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О. у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилалася на те, що протягом 2017-2018 років ПрАТ "Київобленерго" безпідставно зверталося до суду про стягнення з неї заборгованості за електричну енергію. Внаслідок пред'явлення таких вимог у неї відбулося погіршення стану здоров'я, що було спричинено нервовими стресами та переживаннями. Вона зверталася до невролога, кардіолога, хірурга, терапевта, що підтверджується медичними висновками, довідками лікарів, випискою з її амбулаторної картки. Вона витратила 8 232,21 грн на придбання ліків. Їй 78 років, вона є особою з інвалідністю, а тому погіршення стану здоров'я може мати непередбачувані наслідки. Також з неї неправомірно було стягнено 125,48 грн виконавчого збору. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила стягнути з ПрАТ "Київобленерго" на її користь витрати на ліки у розмірі 8 232,21 грн, неправомірно стягнуті кошти виконавчого збору - 125,48 грн, на відшкодування моральної шкоди - 50 тис. грн та судові витрати.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого судового засідання.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що позовна заява відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідач оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "Київобленерго" відхилено. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 рокузалишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що предметом цього спору є, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, а тому позов може пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

У грудні 2018 року ПрАТ "Київобленерго" подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 рокута постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, і передати справу для розгляду за територіальною підсудністю за місцезнаходженням ПрАТ "Київобленерго" до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що позовна заява не містить правового обґрунтування з посиланням на статтю 1195 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як на підставу відшкодування позивачу шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що предметом спору у цій справі є, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, помилковий, оскільки факт заподіяння матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_4 з боку ПрАТ "Київобленерго" не доведений. Заявлені у цій справі вимоги не дають позивачу право на пред'явлення позову за правилами альтернативної підсудності.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який обґрунтовувала тим, що ПрАТ "Київобленерго" протягом 2017-2018 років безпідставно звертався до суду про стягнення з неї заборгованості за електричну енергію, внаслідок чого їй завдана майнова та моральна шкода.

Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частинами 3 , 16 статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої частинами 3 , 16 статті 28 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій з врахуванням можливості застосування правил альтернативної підсудності згідно з частиною 3 статті 28 ЦПК України дійшли обґрунтованого висновку про підсудність даної справи Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Доводи касаційної скарги про помилковість висновків судів про те, що предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, оскільки позивач не посилалася на статтю 1195 ЦК України, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з частинами 1 , 3 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (частина 1 статті 1195 ЦК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Не зазначення у позовній заяві конкретної норми матеріального права як підстави заявлених вимог не свідчить про те, що провадження у справі не підлягає відкриттю і такі вимоги не підлягають розгляду. При цьому апеляційним судом правильно встановлено, що позовні вимоги заявлені з підстав, передбачених статтями 1166, 1167 ЦК України.

При відкриті провадження суд не перевіряє позовну заяву на предмет її обґрунтованості та доведеності, а лише - на відповідність її вимогами статей 175, 176, 177 ЦПК України та дотримання позивачем правил територіальної підсудності, виходячи з предмета пред'явленого спору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії")

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до абзаців 1,3,5 частини 5 статті 394 ЦПК України питання про відкриття провадження у справах, передбачених частиною четвертою цієї статті, вирішує суддя-доповідач. У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність та неправильність судових рішень.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 рокута постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов