Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 11.05.2020 року у справі №591/5723/18 Ухвала КЦС ВП від 11.05.2020 року у справі №591/57...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

Іменем України

07 травня 2020 року

м. Київ

справа № 591/5723/18

провадження № 61-7537ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Виконавчий комітет Сумської міської ради,

третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області Лермонтова Наталія Миколаївна,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 березня 2020 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Собини О. І., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області Лермонтова Н. М. про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є її батьками. При народженні вони всі разом мешкали у будинку АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що батько неодноразово був засуджений, вів антисоціальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями, що призводило до постійних непорозумінь та сварок, знущався та бив матір, 28 жовтня 1998 року шлюб між її батьками розірвано. Після розірвання шлюбу, вони із мамою переїхали до гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Після переїзду до гуртожитку вона із батьком не спілкувався, батьківських стосунків не підтримував, батько аліменти не сплачував, не відповідав на її телефонні дзвінки. Мати тяжко захворіла, стала інвалідом 1 групи, прикована до ліжка та потребує постійного догляду.

ІНФОРМАЦІЯ_2 вона дізналася про смерть її батька ОСОБА_3. Після смерті батька залишився будинок АДРЕСА_1, а також можливі його грошові кошти та інше майно.

Вона є єдиним спадкоємцем. Нотаріус відмовила у прийняті заяви про прийняття спадщини, оскільки вона подана після спливу шести місячного терміну звернення після відкриття спадщини.

Посилаючись на поважність причин, з яких позивач пропустила строк на прийняття спадщини, просила суд визначити їй як спадкоємцю першої черги за законом додатковий строк у три місці, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2019 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тривалістю у три місяці з дня набранням рішення суду законної сили.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 26 березня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2019 року у цій справі.

28 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law17~ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law18~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law19~.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана 28 квітня 2020 року, тому вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції ~law20~.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про закриття апеляційного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження (частина 6 статті 394 ЦПК України).

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Судом установлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, який є рідним батьком позивача.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої ввійшов житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 є власником вказаного будинку на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Єременко В. М. (реєстровий номер 523).

У цивільній справі № 591/8164/19 ОСОБА_1 оспорює правомірність продажу житлового будинку від імені спадкодавця ОСОБА_3, після його смерті.

У частині 1 статті 352 ЦПК України, передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права апеляційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.

Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, не обов'язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 посилався на те, що він є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Єременко В. М., а також бере участь у справі № 591/8164/19 на стороні відповідача. Із урахуванням наведеного, ОСОБА_2 зазначав, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

За змістом статті 1222 ЦК України спадкоємцями можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава та інші суб'єкти публічного права.

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може порушувати права інших спадкоємців, які спадщину прийняли.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем прав та обов'язків померлого ОСОБА_3.

За таких обставин, реалізація ОСОБА_1 свого права на звернення до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків ОСОБА_2 як власника майна, яке на час відкриття спадщини належало спадкодавцю, оскільки задоволення такої заяви не впливає на реалізацію ОСОБА_2 своїх прав щодо належного йому майна та автоматично не припиняє його права власності на таке майно.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він є відповідачем у справі № 591/8164/19, в якій оскаржується правомірність набуття права власності на житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, є безпідставними та жодним чином не свідчать про те, що суд першої інстанції у цій справі вирішував питання щодо його прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, належним чином встановивши всі обставини справи, урахувавши зміст рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що судом першої інстанції не вирішувалося питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків ОСОБА_2 та обґрунтовано закрив апеляційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що судом безпідставно визначено позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки рішення суду першої інстанції, яким спір вирішено по суті, не є предметом касаційного оскарження.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, є необґрунтованими та по своїй суті зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального та процесуального права.

Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області Лермонтова Наталія Миколаївна про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати