Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.04.2019 року у справі №275/999/17

УХВАЛА

05 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 275/999/17

провадження № 61-6635ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства "Брусилівська районна аптека № 13" Брусилівської селищної ради (далі - КП "Брусилівська районна аптека № 13" Брусилівської селищної ради), Брусилівської районної ради Житомирської області, Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання приміщення житловим та визнання права власності на житлову площу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з указаним позовом до КП "Брусилівська районна аптека № 13" Брусилівської селищної ради, Брусилівської районної ради Житомирської області, Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, у якому просили:

- встановити факт, що приміщення, які позначені у поверховому плані та журналі підрахунку площі технічного паспорту на громадський будинок КП "Брусилівська районна аптека № 13" Брусилівської селищної ради (інвентаризаційна справа № 2730) як приміщення № 4, а саме: - коридор площею -10,0 кв. м; - ванна площею -
2.1 кв. м; туалет площею -1.0 кв. м; - кухня площею -5,5 кв. м; - житлова кімната площею - 9,6 кв. м; житлова кімнати площею - 16.8 кв. м; житлова кімната площею -33.1 кв. м є житловими приміщеннями, у яких проживають ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та мають адресу АДРЕСА_1,

- визнати за ними право спільної сумісної власності на вказане житлове приміщення, загальною площею 78,1 кв. м.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частці за кожним на нерухоме майно, а саме: приміщення, загальною площею 78,2 кв. м, що розташоване на другому поверсі в приміщенні аптеки по АДРЕСА_1 та складається: з коридора, площею 10,2 кв. м; ванної кімнати, площею 2,1 кв. м; туалету, площею 1,0 кв. м; кухні, площею 5,5 кв. м; житлової кімнати, площею 9,6 кв. м; житлової кімнати, площею 16,8 кв. м. ; житлової кімнати, площею 33,1 кв. м.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Частиною 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до КП "Брусилівська районна аптека № 13" Брусилівської селищної ради, Брусилівської районної ради Житомирської області, Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області є визнання права власності на приміщення вартістю 175 700 грн., у зв'язку з чим ціна позову у справі № 275/999/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_2 заявлено вимоги немайнового характеру, а саме - встановлення факту, що приміщення є житловими.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства "Брусилівська районна аптека № 13" Брусилівської селищної ради, Брусилівської районної ради Житомирської області, Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання приміщення житловим та визнання права власності на житлову площу, відмовити.

Суддя М. Є. Червинська