Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №184/219/17

Ухвала

Іменем України

15 січня 2018 року.

м. Київ

Справа № 184/219/17

Провадження № 51-361ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Яковлєвої С.В.,

суддів: Мазура В. М., Матієк Т.В.,

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області Токаря Р. М. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1,

встановив:

За вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. ПокроваДніпропетровської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 не судимого,

засуджено: за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 ККУкраїни звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішено питання про цивільний позов, речові докази та судові витрати.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він протягом жовтня - листопада 2016 року в різний час у м. Покрові Дніпропетровської області шляхом проникнення до підвальних приміщень будинків, розташованих за різними адресами, таємно викрав кабелі зв'язку ТПП, чим завдав ПАТ "Укртелеком" матеріальної шкоди на відповідні суми, а саме:

- 19 жовтня 2016 року в нічний час (точного часу досудовим слідством не встановлено) з підвальних приміщень будинків АДРЕСА_3, таємно викрав кабелі на загальну суму 1 650 грн. 44 коп. ;

- 16 листопада 2016 року близько 02 години з підвального приміщення будинку АДРЕСА_4 повторно, таємно викрав кабелі на загальну суму 2 388 грн. 12 коп. ;

- 23 листопада 2016 року в нічний час з підвального приміщення будинку АДРЕСА_5 з повторно, таємно викрав кабелі на загальну суму 2 685 грн. 15 коп. ;

- 29 листопада 2016 року в нічний час з підвального приміщення будинку АДРЕСА_6 повторно, таємно викрав кабелі з на загальну суму 2 214,60 грн.

Окрім цього, 30 листопада 2016 року о 01 год. 50 хв. ОСОБА_1 проник до підвального приміщення будинку АДРЕСА_7 де вчинив замах на викрадення кабелів зв'язку ПАТ "Укртелеком", чим намагався заподіяти шкоди останньому на загальну суму 335,76 грн., проте не довів злочинного наміру до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення злочину був затриманий співробітниками ТОВ "Охоронна-юридична компанія "Альфа-Гарант".

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, заступник прокурора Дніпропетровської області Токар Р. М. подав касаційну скаргу, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У скарзі заступник прокурора просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає, що судове рішення постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не спростував його доводів щодо безпідставного стягнення з обвинуваченого упущеної вигоди, правових обґрунтувань не навів, що свідчить про не дотримання судом загальних засад кримінального провадження.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 11 грудня 2017 року касаційну скаргу заступника прокурора було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 427 КПК України і надано строк для усунення недоліків.

На підставі п. 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали кримінального провадження за цією касаційною скаргою були передані до Касаційного кримінального суду Верховного Суду і 09 січня 2017 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено суддю-доповідача - Яковлєву С. В. а також членів колегії - Матієк Т. В., Мазура М. В.

Суд, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та правильність кваліфікації дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.

Доводи прокурора про те, що суд апеляційної інстанції не спростував його твердження щодо безпідставного стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 упущеної вигоди у розмірі 2645,60 грн., є безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має в разі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як убачається з вироку, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у кримінальних правопорушеннях, вчинених за обставин, які викладені в обвинувальному акті, визнав пред'явлений до нього цивільний позов у повному обсязі, а судовий розгляд було здійснено на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження було роз'яснено наслідки розгляду провадження у скороченому порядку, а саме те, що вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Жодних заперечень щодо розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України від учасників провадження не надходило.

Ці обставини перевірялися судом апеляційної інстанції, який встановив, що місцевий суд провів судовий розгляд з дотриманням вимог статей 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351 КПК України.

Також ОСОБА_1, будучи особою, до якої пред'явлено цивільний позов, має права, передбачені ст. 62 КПК України, а саме визнати позов повністю або частково чи заперечувати проти нього. Як установлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 у повному обсязі визнав цивільний позов ПАТ "Укртелеком" про стягнення з нього матеріальної шкоди, завданої крадіжкою майна, що в силу ст. 62 КПК України є його правом.

Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора, ретельно перевірив викладені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав ці доводи необґрунтованими. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, про які зазначає прокурор, судом касаційної інстанції не встановлено.

Таким чином, касаційна скарга заступника прокурора не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а зі скарги та доданих до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд,

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Токаря Р. М. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур Т.В. Матієк