Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №910/2006/17

Верховний

Суд

УХВАЛА

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 910/2006/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

учасники справи:

позивач - Український державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс",

відповідач - державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

розглянувши матеріали заяви Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс"

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України

від 19.09.2017

у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. (головуючого), Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.

за позовом Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс"

до державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України

про стягнення 1 287 487,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.17 у справі № 910/2006/17 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючого, Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С. касаційну скаргу Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у справі №910/2006/17 залишено без змін.

Відповідно до відбитку календарного штемпеля органу поштового зв'язку 14.12.2017 до Верховного Суду України було надіслано заяву Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 910/2006/17 з підстави, передбаченої пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017.

На обґрунтування зазначених заявником підстав для перегляду судового рішення до заяви додано копії постанов Верховного Суду України від 18.12.07 у справі № 3-421к07, від 21.10.08 у справі № 3-4496к08, від 02.03.10 у справі № 3-512к10, від 02.09.15 у справі № 6-226цс14, від 01.11.2017 у справі № 910/15665/15.

Крім того, заявник долучив копії рішень Європейського суду з прав людини у справі "EAST/WEST ALLIANCE LIMITED" ПРОТИ УКРАЇНИ" (Заява №19336/04), та у справі "АГРОТЕХСЕРВІС ПРОТИ УКРАЇНИ" (Заява № 62608/00), в яких, на думку заявника по-іншому застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах. Однак Господарським процесуальним кодексом України в редакції до 15.12.2017, не передбачено перегляд Верховним Судом України рішень господарських судів з вказаних заявником підстав.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law10~ від
03.10.2017, чинній з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10.01.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. передано заяву Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 910/2006/17 в порядку Розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяви матеріали, колегія суддів вважає, що ними не підтверджено неоднаковість застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

У справі, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України відповідно до фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, дійшов висновку, що позивач не є власником спірних тракторів переданих приватному підприємству "Меліса" в користування з правом набуття їх у власність у разі повного розрахунку за договором поставки, а лише виконував функції державного агента з отримання, використання та забезпечення погашення кредиту Ексімбанку США, наданого під гарантії уряду України, на закупівлю сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", а також функцію зберігача придбаної в іноземного виробника техніки та її постачальника суб'єктам господарювання.

Відтак, в порушення положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту існування причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача щодо вилучення спірних тракторів у приватного підприємства "Меліса", яке не провело повну оплату поставленої позивачем-державним агентом спірної сільськогосподарської техніки, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №414 від 31.03.2003 та наслідками у вигляді завдання йому збитків на суму вартості спірних тракторів, зважаючи на встановлені судами обставини відсутності у позивача правомочностей власника спірного майна.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 у справі № 910/15665/15, в якій, за аналогічного предмету позову, на думку заявника по-іншому застосовано норми матеріального права, Верховний Суд України дійшов висновку, що доводи відповідача стосовно несвоєчасного повідомлення орендарів про набуття права власності позивачем на орендовані ними приміщення в цьому випадку не мають правового значення, оскільки підставою позову у справі, яка розглядається, є стягнення з відповідача доходів, отриманих у період безпідставного володіння майном у порядку статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, а положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тоді як у постанові, яку оскаржує заявник, судами встановлені обставини відсутності у позивача правомочностей власника спірного майна, тобто фактичні обставини є різними.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 18.12.2007 у справі № З-4216к07 як на підставу, визначену пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України, оскільки постанова суду касаційної інстанції, про перегляд якої поставлено питання заявником, не перешкоджає подальшому провадженню у справі та не є прийнятою з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Також, колегія суддів не може взяти до уваги посилання заявника на постанови від
21.10.08 у справі № 3-4496к08, від 02.03.10 у справі № 3-512к10, від 02.09.15 у справі № 6-226цс14, оскільки у даних постановах спір не було вирішено остаточно.

Враховуючи, що факт подібності правовідносин у наведених заявником постановах не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права відсутні.

На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, пунктом 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02.06.2016 № 1402-VII, статтями 11116, 11117, 11118, 11119, 11120, 11121 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи № 910/2006/17 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко