Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.12.2020 року у справі №904/1895/20

УХВАЛА

22 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1895/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. - (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2020

у справі № 904/1895/20

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про стягнення плати за користування вагонами у сумі 334 321,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2020 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі № 904/1895/20.

Дослідивши матеріали касаційної скарги АТ "Українська залізниця" у справі № 904/1895/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 7 статті 12 ГПК України для цілей Частиною 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2
102 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення у сумі 334 321,92 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн станом на 2020 рік).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього, посилаючись на те, що на розгляді господарських судів різних інстанцій знаходиться низка ідентичних справ, причиною виникнення спору у цих справах стало питання щодо стягнення плати за користування вагонами, що перебувають під арештом (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України).

Належних обґрунтувань винятковості значення даної справи для скаржника касаційна скарга не містить, а одна лише вказівка на наявність на розгляді господарських судів спорів в аналогічних правовідносинах не може бути визнана Судом підставою щодо відкриття касаційного провадження, передбаченою підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України. При цьому саме лише посилання скаржника на наявність такої обставини, що не обґрунтована іншими доводами, автоматично не презюмує її існування. Незгода із рішенням суду попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути визнані такими, за яких Суд міг би визнати справу № 904/1895/20 такою, у якій судові рішення можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" немає.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
07.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
19.10.2020 у справі № 904/1895/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
07.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
19.10.2020 у справі № 904/1895/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова