Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.04.2018 року у справі №904/8362/17

УХВАЛА

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8362/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.01.2018

(головуючий - Іванов О.Г. (доповідач), судді: Дармін М.О., Березкіна О.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017

(суддя Мельниченко І.Ф.)

у справі № 904/8362/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про стягнення 90 336,96 грн плати за користування вагонами та 3650,76 грн збору за зберігання вантажів,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2017 у справі №904/8362/17.

Перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", суд встановив, що вона не відповідає вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з
15.12.2017) з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Постанова, що оскаржується у цій справі, ухвалена Дніпропетровським апеляційним господарським судом 09.01.2018, тобто за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України. Отже, у питанні наявності чи відсутності у скаржника права на касаційне оскарження слід виходити з положень Кодексу саме в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у постанові, що оскаржується, зазначив, що оскільки ціна позову у справі становить 93 987,72 грн, тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України така справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України судові рішення у такій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок апеляційного господарського суду обґрунтованим. З урахуванням приписів ст.ст.287, 293 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №904/8362/17.

Керуючись ст.ст. 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/8362/17 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець