Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №820/1069/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

29.01.2018 м. Київ К/9901/598/17 820/1069/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., перевірив матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області 14.12.2017 подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017.

Одночасно відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від
02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
20.12.2017 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 28.12.2017 касаційну скаргу відповідача залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог частини 2 статті 212, частин 4 та 5 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а підстави пропуску касаційного оскарження є неповажними; до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо також не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати; додана до касаційної скарги копія довіреності не є належним чином оформленим документом про повноваження особи, оскільки не засвідчена належним чином. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У строк, встановлений судом, відповідач надав: копію довіреності, оформленої належним чином та засвідченої особою, яка має на це повноваження; клопотання, в якому вказав підстави для поновлення строку; щодо сплати судового збору відповідач заявив клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом, не менше ніж на 30 днів.

Тобто, скаржник частково усунув зазначені в ухвалі суду від 28.12.2017 недоліки касаційної скарги.

Обґрунтовуючи заяву про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник посилається на велику кількість справ станом на 03.01.2018, за подання яких необхідно сплатити судовий збір, та положення Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який з 15.12.2017 покладає на органи доходів і зборів сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду у більшому розмірі (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги).

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У зв'язку з цим доводи скаржника, як державного органу, фінансування якого здійснюється із держаного бюджету і який після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складає тимчасовий розпис бюджету на відповідний період та на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), наведені на обґрунтування підстав доводи для продовження процесуального строку, встановленого судом, не можуть бути оцінені як об'єктивна причина при вирішенні питання щодо продовження цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтею 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна