Історія справи

Постанова ВП ВС від 30.01.2019 року у справі №2а-267/2011
Ухвала КАС ВП від 19.11.2018 року у справі №2а-267/2011

УХВАЛА

20 листопада 2018 року

Київ

справа №2а-267/2011

адміністративне провадження №К/9901/38816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Стародуба О.П., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної спілки художників України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі № 2а-267/2011 за позовом Національної спілки художників України до Львівської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку нерухомості", про скасування ухвали, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Національна спілка художників України звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Львівської міської ради, згідно якого просила суд визнати недійсною та скасувати ухвалу Львівської міської ради 11-ї сесії 3-го скликання від 23.11.2000 № 831 "Про надання дозволу ВАТ "Львівнафтопродукт" на складання проекту відведення земельної ділянки та надання в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки на пл. Міцкевича, 9 у м. Львові".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30.12.1999 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 448 "Про затвердження Спільному українсько-австрійському підприємству "Галінвест" у формі ТзОВ матеріалів попереднього погодження місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки на пл. Міцкевича, 9". Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 24.06.1999 СП "Галінвест" було визнано банкрутом у зв'язку з чим, Львівська міська рада 23.11.2000 прийняла ухвалу № 831 "Про надання дозволу ВАТ "Львівнафтопродукт" на складання проекту відведення земельної ділянки та надання в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки на пл. Міцкевича, 9 у м. Львові". На підставі вказаних ухвал, 06.04.2001 виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 157 "Про затвердження проекту відведення та надання у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки ВАТ "Львівнафтопродукт" для будівництва адміністративно-торгового центру на пл. Міцкевича, 9". Вважає, що ухвалою від 23.11.2000 № 831 та рішенням виконавчого комітету № 157 від
06.04.2001, Львівська міська рада та її виконавчий орган здійснили розпорядження об'єктом нерухомості, який не належав органам місцевого самоврядування м. Львова чи територіальній громаді міста на праві власності чи іншому речовому праві, чим порушили норми ЦК України та права позивача. Зазначає, що приміщення Львівського художньо-виробничого комбінату, яке знаходиться за адресою м. Львів, пл.

Міцкевича 9 станом на 24.08.1991 перебувало у віданні Львівської обласної організації спілки художників України та відповідно до абзацу 5 статті 21 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" належало до майна відповідної творчої спілки. Згідно з постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України від 10.04.1992 та постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 вищевказане майно тимчасово було передане Фонду державного майна України та стало загальнодержавною власністю. 24.02.2004 згаданий об'єкт нерухомості було повернуто у власність Національної спілки художників України, що підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від
08.11.2006.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.10.2010 цю справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 09.09.2011 у цій справі позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 вищезгадане рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у цій справі закрито, оскільки порушений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. Посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована зокрема тим, що висновок Львівського апеляційного адміністративного суду про те, що спір у цій справі помилково вирішено у порядку адміністративного судочинства є невірним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Скаржник вважає, що земельні спори фізичних і юридичних осіб з органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, які пов'язані з оскарженням його рішення, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Тому, порушений у цій справі спір правильно вирішений судом першої інстанції в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV викладено у новій редакції.

Згідно пункту 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15.03.2018 касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції чинній з 15 грудня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

З огляду на наведене та враховуючи те, що позивач оскаржує рішення апеляційного суду з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів вважає, що ця справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі положень частини 6 статті 346 КАС України.

Керуючись положеннями статей 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Справу № 2а-267/2011 за позовом Національної спілки художників України до Львівської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку нерухомості", про скасування ухвали, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Національної спілки художників України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

М.М. Гімон

О.П. Стародуб

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду