Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №826/3910/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

15.01.2018 м. Київ К/9901/2005/18 826/3910/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевірив матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
23.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
04.07.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.

Києві 05.01.2018 подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017.

Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
05.01.2018 суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву Л.І.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017) суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній з
15.12.2017) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинному з
15.12.2017) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинному з 15.12.2017) повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинному з 15.12.2017) передбаче6но, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинному з
15.12.2017) у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві підписала ОСОБА_2 як представник. При цьому до касаційної скарги додано копію довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку.

Таким чином, додана до касаційної відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві її процесуальних прав та обов'язків.

У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім того, скаржник у порушення вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинному з 15.12.2017) до касаційної скарги додав документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Суддя-доповідач, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання відповідних вимог процесуального закону, дійшла висновку про повернення касаційної скарги.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Бившева