Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №753/13939/14

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

18.01.2018 Київ К/9901/3558/18 753/13939/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., судді Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_2 1 січня 2018 року звернувся до Верховного Суду з указаною касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій та статус суддів", та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції ~law17~ встановлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції ~law18~, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом вказаної норми вбачається, що можливість оскарження рішень Вищого адміністративного суду України, як суду касаційної інстанції, зазначеною статтею не передбачена.

Крім того, Кодексом адміністративного судочинства України в редакції ~law19~ не передбачено процедури перегляду судових рішень, що визначалась Главою 3 розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 листопада 2010 року по справі "Мушта проти України" вказав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року слід відмовити.

Щодо оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року слід зазначити наступне.

Відповідно статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції на час постановлення оскаржуваних рішень, судовими рішеннями суду касаційної інстанції є ухвали та постанови.

Частиною 1 статті 355 Кодексом адміністративного судочинства України, у редакції ~law20~, визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими Частиною 1 статті 355 Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, зазначеній у цій главі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Встановлено, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року переглянута в касаційному порядку і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року її залишено без змін.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року також слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати певні дії.

2. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя М.І. Гриців