УХВАЛА17 вересня 2018 рокуКиївсправа №826/15844/17провадження №К/9901/59861/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Смоковича М. І.,суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:21 серпня 2018 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.За правилами частини
1 статті
334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".Згідно з частиною
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною
1 статті
328 КАС України.Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною
1 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.У свою чергу, за змістом пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.На підставі викладеного, керуючись статтями
3,
328,
333 КАС України,ухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Генерального штабу Збройних Сил України в особі фінансового управління про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач М. І. СмоковичСудді В. М. БевзенкоН. А. Данилевич