УХВАЛА

м. Київ

16 серпня 2021 року

справа № 160/11192/19

адміністративне провадження № К/9901/29924/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф., перевіривши касаційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року

у адміністративній справі №160/11192/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

УСТАНОВИЛ:

13 серпня 2021 року до Суду вп'яте надійшла касаційна скарга вищеозначена касаційна скарга, предметом розгляду якої є визнання визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2019 року №0006654615, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 2 668 115,00
грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 334 057,50 грн та №0006664615, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00

грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, адміністративний позов ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2019 року №0006654615, в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2 632 387,85 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 316 193,92 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2019 року №0006664615. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалами Верховного Суду від 4 грудня 2020 року, 20 січня 2021 року, 29 квітня 2021 року, 12 липня 2021 року касаційні скарги податкового органу повернуті, з мотивів недоведеності підстав касаційного перегляду у поданих касаційних скаргах.

Правовою підставою касаційного оскарження у касаційній скарзі від 13 серпня 2021 року відповідач визначив пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення пункту 44.6 статті 44, статті 83, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №825/2073/18 та від 2 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема встановлених пунктом першим, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Скаржник посилається на постанову Верховного Суду у справі №825/2073/18, в якій положення пункту 44.6 статті 44 та статті 83 Податкового кодексу України взагалі не застосовувались, а правозастосування пункту 44.6 статті 44 та статті 83 Податкового кодексу України зведено виключно до оцінки доказів, якими підтверджується віднесення сум податку до податкового кредиту, при цьому який із підпунктів цього пункту (а, б, в, г, ) невірно застосований судами попередніх інстанцій у цій справі жодного разу відповідачем не зазначено.

Також відповідач покликається на висновки, викладені у постанові від 2 жовтня 2018 року у справі 816/2328/18, зазначивши правовий висновок про норми пункту
44.6 статті 46 ПК України, який цією постановою не застосовувався та пункту
44.6 статті 46 ПК України, за приписами якого податкова інформація є доказом при вирішені податкових справ.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалених по справі рішеннях та зазначених постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанови Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам контролюючого органу не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд в черговий раз зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у адміністративній справі №160/11192/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова