УХВАЛА

10 січня 2020 року

Київ

справа №300/1644/19

адміністративне провадження №К/9901/36285/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Саприкіної І. В., Коваленко Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №300/1644/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення,

УСТАНОВИЛ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

- зобов'язати відповідача відновити з 01.05.2019 виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з виплатою невиплаченої суми пенсії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду України від 06 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язано відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплатити невиплачену пенсію у зв'язку з втратою годувальника, з 01.05.2019.

Стягнуто на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

23 грудня 2019 року відповідач направив на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду України від 06 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Предметом розгляду у справі є відновлення виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що справа становить значний суспільний інтерес, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС виняткові обставини відсутні, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду України від 06 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №300/1644/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: І. В. Саприкіна

Н. В. Коваленко