УХВАЛА07 грудня 2018 рокуКиївсправа №814/526/18адміністративне провадження №К/9901/67168/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Бевзенка В.М.,суддів - Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018у справі № 814/526/18за позовом ОСОБА_2до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,установив:Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті
327 Кодексу адміністративного судочинства України.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Наведеним конституційним положенням відповідає стаття
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.За змістом пункту
11 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту
11 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.Оскільки предметом розгляду справи є відмова відповідача в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ця справа в розумінні
Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності.Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до пункту
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутніКеруючись статтями
248,
328,
333 Кодексу адміністративного судочинства України,ухвалив:1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 814/526/18 відмовити.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.Суддя-доповідач В.М. БевзенкоСудді Н.А. ДанилевичІ.Л. Желтобрюх