УХВАЛА

06 грудня 2018 року

Київ

справа №814/1257/18

адміністративне провадження №К/9901/66515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївскього окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у справі № 814/1257/18 за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

26 листопада 2018 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою на рішення Миколаївскього окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у справі № 814/1257/18.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом першої інстанції вказану справу відповідно до статті 12 КАС України віднесено до справ незначної складності, що в свою чергу підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, згідно ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч.4 ст.257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи є зобов'язання відповідача виправити текст опублікованого рішення Миколаївської міської ради № 26/1 від 21.12.2000 року, виклавши його у відповідності зі стенограмою сесії Миколаївської міської ради від 21.12.2000 року та вилучивши назву рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що відповідач прийнявши 21.12.2000 року рішення на сесії міської ради № 26/1 "Про перейменування вулиці Паркової у вулицю Анатолія Олійника та внесення змін до п.1 рішення міської ради від
03.03.2000 №17/20", не виконав його, що суперечить Регламенту міської ради. Так як сам позивач проживає на вказаній вулиці, невиконання такого рішення нервує позивача, позбавляє його сну та порушує його право на проживання у правовій державі.

Отже, вказана справа є такою, що може бути віднесена до категорії справ незначної складності відповідно до приписів статті 12 КАС України.

Разом з тим, скаржником в касаційній скарзі не вказані доводи, що свідчать про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївскього окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у справі № 814/1257/18 за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа