Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2020 року у справі №320/3781/19

УХВАЛА

07 травня 2020 року

Київ

справа №320/3781/19

адміністративне провадження №К/9901/11761/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.

суддів: Білак М. В., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального Управління ДМС у м.

Києві та Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №320/3781/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального Управління ДМС у м. Києві та Київській області третя особа - Головне управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграціної служби України у м. Києві та Київській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Київській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29 березня 2019 року №64 про скасування дозволу позивачу на імміграцію в Україну; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25 червня 2019 року про примусове повернення до країни походження або до третьої країни громадянина Грузії ОСОБА_1.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

27 квітня 2020 року Центральним міжрегіональним Управління ДМС у м. Києві та Київській області подано касаційну скаргу.

В касаційній скарзі скаржник посилаючись на порушення норм процесуального права та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 288 КАС України передбачає особливості провадження у справах за адміністративним позовом з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадян страва за межі території України.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 11 частини 6 статті 12 справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішень органу державної міграційної служби щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Центрального міжрегіонального Управління ДМС у м. Києві та Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №320/3781/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального Управління ДМС у м. Києві та Київській області третя особа - Головне управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді: М. В. Білак

В. М. Соколов