Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.09.2019 року у справі №215/1563/19

УХВАЛА

05 листопада 2019 року

Київ

справа №215/1563/19

адміністративне провадження №К/9901/25685/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі №215/1563/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

09 вересня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі №215/1563/19, касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

На усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 подано заяву про відкриття провадження по справі.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору та причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржником повторно зазначаються причини, які вже були визнані судом неповажними.

Щодо обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору повторно зазначив, що має скрутне матеріальне становище, що унеможливлює сплату ним збору у розмірі, визначеному законодавством. На підтвердження зазначеного повторно надав довідку довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рогу.

Проте, суд зазначає, що дана довідка не підтверджує відсутності у скаржника іншого доходу.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділено повноваженням звільнити від сплати судового збору особу, яка до нього звертається тільки враховуючи майновий стан сторони. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору є не обов'язком суду, а повноваженням, правом за певних обставин.

При цьому, законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору. Так, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами. На підставі таких доказів суд приймає відповідне рішення.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

Щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що доказом отримання рішення суду є не конверт, а поштове повідомлення з датою та підписом, яке знаходиться в матеріалах справи. Оцінюючи такі доводи скаржника, суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених частини 1 статті 77 КАС України.

Враховуючи те, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а питання про витребування справи суд вирішує за наслідками відкриття касаційного провадження, скаржник повинен надати суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення, якщо касаційну скаргу подано поза межами встановленого законом строку на касаційне оскарження.

На підставі наявних у розпорядженні суду матеріалів касаційного провадження, за відсутності матеріалів справи, суд позбавлений можливості встановити дійсність обставин, про існування яких стверджує позивач. У свою чергу, доказування тих чи інших обставин, на які посилається сторона, покладено саме на такого учасника процесу.

Відтак, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження та відсутність у суду касаційної інстанції будь-яких доказів, засвідчуючих дату отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

З огляду на те, що причини пропуску строку звернення з касаційною скаргою, вказані ОСОБА_1, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі №215/1563/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі №215/1563/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідачО. А. Губська Судді М. В. Білак О. В. Калашнікова