Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2020 року у справі №580/3280/19

УХВАЛА

01 квітня 2020 року

Київ

справа №580/3280/19

адміністративне провадження №К/9901/8618/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №580/3280/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення коштів,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернуся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області), у якому просив:

- стягнути заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час за період з 01 березня 2016 року по 26 квітня 2019 року в сумі 11356,80 грн;

- стягнути заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року на користь позивача у сумі 3377,17 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, позов задоволено частково:

- стягнуто з ГУНП в Черкаській області заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час за період з 01 березня 2016 року по 15 лютого 2019 року на користь ОСОБА_1 в сумі 9712,60 грн;

- стягнуто з ГУНП в Черкаській області заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року на користь ОСОБА_1 у сумі 2718,85 грн;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20 березня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ГУНП в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №580/3280/19.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 329 КАС України.

З оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи повний текст якої складено цього ж дня. Тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 18 березня 2020 року.

Касаційну скаргу надіслано до Суду 20 березня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Зазначає, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року отримано 24 лютого 2020 року.

На підтвердження цих обставин скаржником надіслано копії супровідного листа про направлення Шостим апеляційним адміністративним судом копії постанови і конверта, в якому вона направлялася.

Оскільки касаційну скаргу подано скаржником протягом тридцяти днів із дня вручення йому оскаржуваного судового рішення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню і по індексації грошового забезпечення.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в Кам'янському відділенні поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2, яка не відноситься до посад, що, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ. Ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на формування судової практики та не змінюють її.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, у поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Головного управління Національної поліції в Черкаській області про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №580/3280/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

Н. А. Данилевич