Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №804/5259/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

29.01.2018 Київ К/9901/971/17 справа № 804/5259/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сардонікс-Вугілля" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року зазначена касаційна скарга залишалась без руху, зокрема, у зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору.

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.

Копію ували Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано податковим органом 9 січня 2018 року.

Однак, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги не усунуто, натомість, відповідачем заявлено клопотання про продовження цього строку у зв'язку з відсутністю фінансування та затвердженого кошторису установи.

Проте, наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність підстав для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на наступне.

Так, статтею 49 КАС України в редакції ~law7~, так само як і статтею 49 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити кошти на вказані цілі у кошторисах (тимчасових розписах, проектах кошторисів) установ.

Наведене кореспондується з пунктами 44,45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Відтак, відсутність затвердженого кошторису податкового органу не перешкоджає здійсненню видатків бюджету, зокрема, щодо сплати судового збору, а тому наведені обставини не є підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату такого збору.

При цьому, відповідачем не додано доказів стосовно коштів, які будуть призначені на сплату судового збору і передбачені у кошторисі (тимчасовому розписі, проекті кошторису) установи на 2018 рік, у якому планується здійснення таких видатків.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, задоволенню не підлягає.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169,332, пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Дніпро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник