18.03.2016 | Автор: LEXLIGA
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Тимчасовий доступ до речей і документів: проблеми обґрунтування клопотання

Тимчасовий доступ до речей і документів відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Це питання врегульовується Главою 15 КПК України.

Згідно зі ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

На початку 2015 року законодавець урегулював можливість тимчасового доступу до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, що здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.

Варто зауважити, що положення ст. 159 КПК України надає право тимчасового доступу до речей і документів стороні кримінального провадження, якою згідно п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК є:

з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом;

з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Тобто, адвокатам не варто забувати про надане їм право тимчасового доступу до речей і документів та активно користуватися ним під час захисту свого клієнта. При цьому, необхідно звертати увагу на нюанси практичного застосування законодавчих норм, які надають це право.

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді або суду. Для цього стороні кримінального провадження під час досудового розслідування варто звертатися із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів до слідчого судді, а  під час судового провадження до суду.

У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Виходячи із зазначеного, можна зробити висновок про наявність оціночних понять в обов’язкових складових клопотання (п. 5-7 ч. 2 ст. 160 КПК України).

Потрібно зауважити, що недотримання вимог ст. 160 КПК України, а саме ігнорування обов’язковості відображення всіх складових клопотання, може мати наслідком відмову у його задоволенні.

Так, суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова своєю ухвалою від 23 березня 2015 року (справа № 646/3678/15-к) відмовив у задоволенні клопотання особи Т. про надання тимчасового доступу до речей і документів. Вказане рішення обґрунтовано наступним: з клопотання вбачається, що особа Т. просить про надання тимчасового доступу до речей і документів, проте заявником у клопотанні не приведені обставини, які б свідчили про неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах.

Також клопотання особи Т. не містить обґрунтування необхідності доступу до речей або документів. У зв’язку з чим клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів задоволенню не підлягає.

Крім того, слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ухвалою від 14.12.2015 року (справа № 607/18620/15-к) відмовив у задоволенні клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, про тимчасовий доступ до речей і документів. Своє рішення суддя обґрунтував наступним: у клопотанні не доведено обставини, визначенні в п.п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 160 КПК України. Однак, всупереч вимогам вказаної норми закону, клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів, в яких міститься охоронювана законом таємниця, є формальним та неналежно обґрунтованим, в той час, як інформація, що в ньому міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії, однак відсутність зазначених обставин істотно впливає на висновки слідчого судді.

Готуючи клопотання слід враховувати, що речами і документами, до яких заборонено доступ, є:

  • листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;
  • об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією (ст. 161 КПК України).

Враховуючи викладене, під час складання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів надзвичайно важливо найбільш повно обґрунтувати необхідність проведення зазначеної слідчої дії, навести всі наявні аргументи з метою отримання такого доступу.

Автор: управляющий партнер компании LEX LIGA Дмитрий Федорович Митрюшин 

 

2
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення