Судді ВАКС позовами про перерахунок суддівської винагороди довели суд до фінансової кризи

Вищий антикорупційний суд опинився у складному фінансовому становищі не тільки через своєрідну фінансову політику Міністерства фінансів, але й через численні судові позови власних суддів про нарахування та виплату суддівської винагороди, виходячи з різного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2021-2024 роки.

Як повідомив керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко, оскільки судді Антикорупційного суду отримують на свою користь судові рішення про стягнення коштів, то у ВАКС виникають фінансовані зобов’язання перед власними суддями. Джерело : (Судово-юридична газета)

Згадайте новину: Суддя Антикорсуду Валерія Чорна відсудила у держави майже 2 мільйони гривень суддівської винагороди

Враховуючи, що, судячи з Реєстру судових рішень, в середньому судді ВАКС намагаються стягнути з суду близько 1,5 млн. гривень, то у ВАКС наразі відсутня можливість виплачувати такі гроші своїм суддям.

«Вказані судові рішення про стягнення заборгованості спрямовуються до Державної виконавчої служби. Після цього відкриваються виконавчі провадження, а оскільки гроші судом не виплачуються, то блокуються рахунки ВАКС. Відтак, виникає ситуація, коли нормальна економічна та фінансова діяльність суду виявляється паралізованою», - розповів 16 червня під час засідання Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади Богдан Крикливенко.

Блокування рахунків ВАКС як боржника за судовими рішеннями, за словами Богдана Крикливенко, відбувається регулярно.

Згадайте новину: Порівняймо із винагородою суддів – винагорода солдата за знищену й пошкоджену техніку ворога

«За майже шість місяців 2025 року, ми не можемо нормально здійснювати свою діяльність чотири місяці. Ми повідомляємо до ДВС, що ми не можемо з об’єктивних причин виконати судові рішення. Відповідно ДВС бачить, що ВАКС дійсно не може виконати ці судові рішення та розблоковує наші рахунки. Але потім хтось з суддів знову виграє судовий процес і все починається з початку», - повідомив Богдан Крикливенко.

Нагадаємо, що у 2024-2025 роках українські судді з судів різних інстанцій подали до окружних адміністративних судів чималу кількість позовів про стягнення не донарахованої та невиплаченої їм суддівської винагороди, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на той чи інший момент, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Проблема виникла внаслідок того, що з 2021 року для розрахунку розміру базового посадового окладу судді використовується «заморожений» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2 102 гривні.

Згадайте новину: Середній розмір суддівської винагороди склав 127,8 тисяч грн, працівника апарату суду – 19 тисяч грн – голова ДСА

Вища рада правосуддя і Рада суддів України неодноразово вказували на неприпустимість штучного обмеження розміру прожиткового мінімуму для розрахунку розміру базового посадового окладу судді, оскільки відповідний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб регулярно підвищується державою.

Згадайте новину: Аудитори встановили, що держава виплатила 430 млн грн винагороди суддям, які не здійснювали правосуддя чи взагалі є колаборантами

Вища рада правосуддя вважає, що розмір суддівської винагороди повинен розрахуватися з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року – 3 028 гривень.

Автор новини: В’ячеслав Хрипун