Суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву про відстрочку “з урахуванням думки суду” (Хмельницький окружний адміністративний суд №560/6421/24 від 15.07.2024 р.)

Фабула судового акту: В судовому реєстрі багато рішень про визнання “бездіяльності ТЦК” протиправною. Деякі позивачі ще іноді просять “зобов’язати відповідача (ТЦК) надати відстрочку”, проте не всі суди погоджуються приймати на себе дискреційні (виключні) повноваження приймати рішення про відстрочку. У цьому ж рішенні, за відсутності чіткої вимоги позивача “зобов’язати надати відстрочку”, суд винайшов іншу вимогу “зобов’язати розглянути заяву про відстрочку… з урахуванням думки суду”.

Так, у цій справі позивач подав позовну заяву з двома вимогами:

• визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви надання відстрочки від призову на військову службу;
• зобов'язати ТЦК розглянути цю заяву.

Позивач зазначав, що має право відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю ІІ групи. Подав всі належні документи на підтвердження цього, і відсутності інших осіб, які могли б його доглядати (примітка: заява подавалась ще до прийняття оновленої редакції закону). Проте відповідач (ТЦК) належним чином не розглянув його заяву. В основному, аргументи ТЦК зводились до необхідності особистого прибуття позивача. Проте прямої відмови ТЦК не зазначав.

І Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив вимоги позивача, уточнивши, що ТЦК має розглянути заяву “з урахуванням думки суду”, в своїй резолютивній частині рішення. Суд пояснив:

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Приписами пункту 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Суд зазначає, що листом відповідач лише повідомив позивачу про необхідність особисто з'явитись до ТЦК з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому відповідачем не розглядалося питання про надання відстрочки чи відмови у її наданні.

На думку суду ТЦК, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.

Суд вказав, що індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

В свою чергу, листи відповідача - носять інформативний характер, однак в них не міститься відмови у наданні відстрочки. Відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, відповіді по суті не надав.

Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Але суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.

Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов`язати ТЦК розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Отже, у цій справі: У резолютивній частині рішення суд вказав: “Зобов`язати ТЦК розглянути заяву позивача від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням думки суду”.

Проте чи ефективним є такий результат? Скоріш за все ні, адже “причини відмови” ТЦК може знайти і не дивлячись на судове рішення. Тим паче, суд не уточнив, згідно із якою редакцією закону, необхідно розглянути заяву позивача, подану в січні-березні.

Аналізуйте судовий акт: ТЦК СП не повинен припускатися надмірного формалізму та досліджувати подані документи лише на відповідність конкретного абзацу статті про підстави відстрочки, навіть якщо людина не вказала їх в своїй заяві (Полтавський окружний адміністративний суд №440/3203/24 від 03.06.2024 р.);

Інформацію, яку не обновив військовозобов’язаний, ТЦК повинен був отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді, тому штраф у 25500 було скасовано (Ленінський райсуд м. Миколаєва №489/4119/24 від 13.06.2024 р.);

Наявність у дружини військовозобов’язаного працездатних батьків не свідчить відсутність у нього права на відстрочку від мобілізації. (Дніпропетровський окружний адміністративний суд №160/1850/24 від 03.05.2024 р.);

Не проходження ВЛК не може бути підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки. (Запорізький окружний адміністративний суд №280/3862/24 від 05.07.2024 р.).

Справа № 560/6421/24

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вказує, що відповідач належним чином не розглянув його заяву від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що право військовозобов`язаного на оформлення відстрочки, кореспондує його обов`язок дотримуватись порядку і правил військового обліку. Відповідачем було повідомлено позивача про те, що для розгляду питання про надання/ненадання відстрочки комісією уповноваженою на прийняття таких рішень таких рішень - необхідна особиста присутність заявника.

Позивач подав відповідь на відзив в якій просив позовні вимоги задоволити понвістю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

26.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією у зв`язку з тим, що його батько ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи.

До заяви позивач додав наступні документи: нотаріально завірена копія довідки медико-соціальною експертною комісію, серія: 12 ААГ, № НОМЕР_1 (видана безстроково); нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення серії: НОМЕР_2 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про народженняа ОСОБА_1 , серія: НОМЕР_3 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу, серія: НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; нотаріально завірена копія паспорта серія: НОМЕР_6 , ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія картки фізичної особи-платника податків, № НОМЕР_7 , ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія паспорта № НОМЕР_8 , ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія картки фізичної особи-платника податків, № НОМЕР_9 , ОСОБА_1 ; нотаріально завірена заява, що посвідчує відсутність інших дітей в ОСОБА_2 .

За результатами розгляду вказаного вище звернення ОСОБА_1 надано відповідь від 31.01.2024 вих. 907, де повідомлено останнього про необхідність надати копію військово-облікового документу військовозобов`язаного.

Позивач повторно звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.03.2024р., "Щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації", до якої додав завірену копію посвідчення про приписку до призивної дільниці ОСОБА_1 .

За результатами розгляду вказаного вище звернення ОСОБА_1 надано відповідь від 21.03.2024 вих. 2449, де повторно повідомлено останнього про необхідність надати копію військово-облікового документу військовозобов`язаного та запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 та виконати правила ведення військового обліку.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не розгляду його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції УкраїниПрезидент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно допункту 20частини першої статті 106 Конституції України,Закону України"Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначаєтьсяЗаконом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ(Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону №2232-ХІІзахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 10ст. 1 Закону №2232-XIIгромадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11ст. 38 Закону №2232-XIIпризовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII(Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно достатті 1 Закону №3543-XIIмобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленністаттею 22 Закону № 3543-XII.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною 3статті 22 Закону №3543-XIIвстановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до частини 5статті 22 Закону №3543-XIIпризовгромадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

При цьому,статтею 23 Закону №3543-XIIдля деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпункту 8 пункту 1 Додатку 2 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених устатті 7Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених устатті 23Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 19 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 4 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Таким чином, порушення військовозобов`язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.

Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154(далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуютьсяКонституцієюта законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Приписами пункту 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією у зв`язку з тим, що його батько ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи. До заяви позивач додав наступні документи: нотаріально завірена копія довідки медико-соціальною експертною комісію, серія: 12 ААГ, № НОМЕР_1 (видана безстроково); нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення серії: НОМЕР_2 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про народженняа ОСОБА_1 , серія: НОМЕР_3 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу, серія: НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; нотаріально завірена копія паспорта серія: НОМЕР_6 , ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія картки фізичної особи-платника податків, № НОМЕР_7 , ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія паспорта № НОМЕР_8 , ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія картки фізичної особи-платника податків, № НОМЕР_9 , ОСОБА_1 ; нотаріально завірена заява, що посвідчує відсутність інших дітей в ОСОБА_2 .

Листом у відповідь на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що для оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізацію ОСОБА_1 , необхідно надати військово-обліковий докумет та запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військово-обліковим документом.

Позивач повторно звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.03.2024р., "Щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації", до якої додав завірену копію посвідчення про приписку до призивної дільниці ОСОБА_1 .

За результатами розгляду вказаного вище звернення ОСОБА_1 надано відповідь від 21.03.2024 вих. 2449, де повторно повідомлено останнього про необхідність надати копію військово-облікового документу військовозобов`язаного та запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 та виконати правила ведення військового обліку.

Суд зазначає, що листом відповідач лише повідомив позивачу про необхідність особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому відповідачем не розглядалося питання про надання відстрочки чи відмови у її наданні.

На думку суду ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.

При цьому суд враховує, що індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

В свою чергу, листи відповідача від 31.01.2024 № 907 та від 21.03.2024 № 2449 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носять інформативний характер, однак в них не міститься відмови у наданні відстрочки. Відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, відповіді по суті не надав.

Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з ч. 2ст. 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача від 21.11.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідност. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовним вимог.

Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6 72-77 139 244 246 250 255 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2024 року із додатковою заявою від 12.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням думки суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 ) Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 )

Головуючий суддя П.І. Салюк